Job 33
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Audi igitur, Job, eloquia mea, et omnes sermones meos ausculta.
1Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє!
2Ecce aperui os meum: loquatur lingua mea in faucibus meis.
2Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї.
3Simplici corde meo sermones mei, et sententiam puram labia mea loquentur.
3Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки.
4Spiritus Dei fecit me, et spiraculum Omnipotentis vivificavit me.
4Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм.
5Si potes, responde mihi, et adversus faciem meam consiste.
5Коли маєш снагу, — відказуй менї й стань проти мене.
6Ecce, et me sicut et te fecit Deus, et de eodem luto ego quoque formatus sum.
6Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини;
7Verumtamen miraculum meum non te terreat, et eloquentia mea non sit tibi gravis.
7Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе.
8Dixisti ergo in auribus meis, et vocem verborum tuorum audivi:
8Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів:
9Mundus sum ego, et absque delicto: immaculatus, et non est iniquitas in me.
9Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди.
10Quia querelas in me reperit, ideo arbitratus est me inimicum sibi.
10Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого;
11Posuit in nervo pedes meos; custodivit omnes semitas meas.
11Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає.
12Hoc est ergo in quo non es justificatus: respondebo tibi, quia major sit Deus homine.
12От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини.
13Adversus eum contendis, quod non ad omnia verba responderit tibi?
13Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого.
14Semel loquitur Deus, et secundo idipsum non repetit.
14Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз.
15Per somnium, in visione nocturna, quando irruit sopor super homines, et dormiunt in lectulo,
15У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі,
16tunc aperit aures virorum, et erudiens eos instruit disciplina,
16Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку,
17ut avertat hominem ab his quæ facit, et liberet eum de superbia,
17Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати;
18eruens animam ejus a corruptione, et vitam illius ut non transeat in gladium.
18Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем.
19Increpat quoque per dolorem in lectulo, et omnia ossa ejus marcescere facit.
19Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20Abominabilis ei fit in vita sua panis, et animæ illius cibus ante desiderabilis.
20Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21Tabescet caro ejus, et ossa, quæ tecta fuerant, nudabuntur.
21Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22Appropinquavit corruptioni anima ejus, et vita illius mortiferis.
22А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його ʼд смертї.
23Si fuerit pro eo angelus loquens, unus de millibus, ut annuntiet hominis æquitatem,
23Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, —
24miserebitur ejus, et dicet: Libera eum, ut non descendat in corruptionem: inveni in quo ei propitier.
24То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25Consumpta est caro ejus a suppliciis: revertatur ad dies adolescentiæ suæ.
25Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.
26Deprecabitur Deum, et placabilis ei erit: et videbit faciem ejus in jubilo, et reddet homini justitiam suam.
26Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність.
27Respiciet homines, et dicet: Peccavi, et vere deliqui, et ut eram dignus, non recepi.
27І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї.
28Liberavit animam suam, ne pergeret in interitum, sed vivens lucem videret.
28Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло.
29Ecce hæc omnia operatur Deus tribus vicibus per singulos,
29Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком,
30ut revocet animas eorum a corruptione, et illuminet luce viventium.
30Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти.
31Attende, Job, et audi me: et tace, dum ego loquor.
31Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити.
32Si autem habes quod loquaris, responde mihi: loquere, volo enim te apparere justum.
32А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився;
33Quod si non habes, audi me: tace, et docebo te sapientiam.]
33А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.