Job 28
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Habet argentum venarum suarum principia, et auro locus est in quo conflatur.
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
2Ferrum de terra tollitur, et lapis solutus calore in æs vertitur.
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
3Tempus posuit tenebris, et universorum finem ipse considerat: lapidem quoque caliginis et umbram mortis.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
4Dividit torrens a populo peregrinante eos quos oblitus est pes egentis hominis, et invios.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
5Terra de qua oriebatur panis, in loco suo igni subversa est.
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
6Locus sapphiri lapides ejus, et glebæ illius aurum.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
7Semitam ignoravit avis, nec intuitus est eam oculus vulturis.
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
8Non calcaverunt eam filii institorum, nec pertransivit per eam leæna.
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
9Ad silicem extendit manum suam: subvertit a radicibus montes.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
10In petris rivos excidit, et omne pretiosum vidit oculus ejus.
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
11Profunda quoque fluviorum scrutatus est, et abscondita in lucem produxit.
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
12Sapientia vero ubi invenitur? et quis est locus intelligentiæ?
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
13Nescit homo pretium ejus, nec invenitur in terra suaviter viventium.
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
14Abyssus dicit: Non est in me, et mare loquitur: Non est mecum.
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
15Non dabitur aurum obrizum pro ea, nec appendetur argentum in commutatione ejus.
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
16Non conferetur tinctis Indiæ coloribus, nec lapidi sardonycho pretiosissimo vel sapphiro.
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
17Non adæquabitur ei aurum vel vitrum, nec commutabuntur pro ea vasa auri.
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
18Excelsa et eminentia non memorabuntur comparatione ejus: trahitur autem sapientia de occultis.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
19Non adæquabitur ei topazius de Æthiopia, nec tincturæ mundissimæ componetur.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
20Unde ergo sapientia venit? et quis est locus intelligentiæ?
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
21Abscondita est ab oculis omnium viventium: volucres quoque cæli latet.
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
22Perditio et mors dixerunt: Auribus nostris audivimus famam ejus.
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
23Deus intelligit viam ejus, et ipse novit locum illius.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
24Ipse enim fines mundi intuetur, et omnia quæ sub cælo sunt respicit.
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
25Qui fecit ventis pondus, et aquas appendit in mensura.
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
26Quando ponebat pluviis legem, et viam procellis sonantibus:
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
27tunc vidit illam et enarravit, et præparavit, et investigavit.
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
28Et dixit homini: Ecce timor Domini, ipsa est sapientia; et recedere a malo, intelligentia.]
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.