Јов 28
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Да, сребро има жице, и злато има место где се топи.
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
2Гвожђе се вади из праха, и из камена се топи бронза.
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
3Мраку поставља међу, и све истражује човек до краја, и камење у тами и у сену смртном.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
4Река навре с места свог да јој нико не може приступити; али се одбије и одлази трудом човечјим.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
5Из земље излази хлеб, и под њом је друго, као огањ.
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
6У камену је њеном место сафиру, а онде је прах златни.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
7Те стазе не зна птица, нити је виде око крагујево;
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
8Не угази је младо зверје, нити њом прође лав.
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
9На кремен диже руку своју; превраћа горе из дна.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
10Из стене изводи потоке, и свашта драгоцено види Му око.
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
11Уставља реке да не теку, и шта је сакривено износи на видело.
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
12Али мудрост где се налази? И где је место разуму?
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
13Не зна јој човек цене, нити се находи у земљи живих.
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
14Бездана вели: Није у мени; и море вели: Није код мене.
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
15Не може се дати чисто злато за њу, нити се сребро измерити у промену за њу.
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
16Не може се ценити златом офирским, ни драгим онихом ни сафиром.
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
17Не може се наједначити с њом ни злато ни кристал, нити се може променити за закладе златне.
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
18Од корала и бисера нема спомена, јер је вредност мудрости већа него драгом камењу.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
19Не може се с њом изједначити топаз етиопски, нити се може ценити чистим златом.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
20Откуда, дакле, долази мудрост? И где је место разуму?
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
21Сакривена је од очију сваког живог, и од птица небеских заклоњена.
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
22Погибао и смрт говоре: Ушима својим чусмо славу њену.
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
23Бог зна пут њен, и познаје место њено.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
24Јер гледа до крајева земаљских и види све што је под свим небом.
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
25Кад даваше ветру тежину, и мераше воду мером,
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
26Кад постављаше закон дажду и пут муњи громовној.
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
27Још је онда виде и огласи је, уреди је и претражи је.
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
28А човеку рече: Гле, страх је Божји мудрост, и уклањати се ода зла јесте разум.
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.