Јов 12
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А Јов одговори и рече:
1І відповів Йов і сказав:
2Да, ви сте људи, и с вама ће умрети мудрост.
2Справдї так! Тілько ви одні люде, і з вами вмре разом і мудрість!
3И ја имам срце као и ви, нити сам гори од вас; и у кога нема тога?
3Але ж і в мене є серце, як у вас, не стою я позаду; та й хто ж не знає сього самого?
4На подсмех сам пријатељу свом, који кад зове Бога одазове му се; на подсмех је праведни и добри.
4Посьміхом другові мойму стався я, що до Бога кликав і Бог одвічав менї; посьміхом — чоловік справедливий і невинний!
5Бачен је луч по мишљењу срећног онај који хоће да попузне.
5Оттак, по думцї того, що сидить собі спокійно, нїзащо є лучиво, призначене тим, що їх ноги потикаються.
6Мирне су колибе лупешке, и без страха су који гневе Бога, њима Бог даје све у руке.
6За те спокійні й безпечні домівки в грабителїв, роздратовуючих Бога, бо вони Бога, неначе в руках своїх носять!
7Запитај стоку, научиће те; или птице небеске, казаће ти.
7І справдї: спитай у зьвірят, а вони навчать тебе, — в птаства під небом, а воно зʼясує тобі;
8Или се разговори са земљом, научиће те, и рибе ће ти морске приповедити.
8Або поговори з землею, а вона повчить тебе, та й риби в морі скажуть тобі:
9Ко не зна од свега тога да је рука Господња то учинила?
9Хто з усього того не взнає, що рука Господня сотворила се?
10Коме је у руци душа свега живог и дух сваког тела човечијег.
10В його руцї дух всього живучого й душа кожного людського тїла.
11Не распознаје ли ухо речи као што грло куша јело?
11Чи ж не ухо розбірає слова, й чи не язик доходить смаку страви?
12У старца је мудрост, и у дугом веку разум.
12Так і в старцїв мудрість, а в довголїтників розум.
13У Њега је мудрост и сила, у Њега је савет и разум.
13У него ж (Бога) премудрість і міць; в його рада й розум.
14Гле, Он разгради, и не може се опет саградити; затвори човека, и не може се отворити.
14Що він розорить, того вже нїхто не збудує; кого він зачинить, нїхто йому не відомкне.
15Гле, устави воде, и пресахну; пусти их, и испреврћу земљу.
15Задержить води, — все повисихає, пустить їх, — розбурять землю.
16У Њега је јачина и мудрост, Његов је који је преварен и који вара.
16У його сила й премудрість, перед ним той, хто зблудив, і той, хто звів із дороги.
17Он доводи саветнике у лудило, и судије обезумљује.
17Він приводить порадників до нерозваги, а суддїв до дурноти.
18Он разрешује појас царевима, и опасује бедра њихова.
18Здіймає пояс із царів, і оперізує верівкою стан їх;
19Он доводи кнезове у лудило, и обара јаке.
19Уймає князям їх почестї, й повалює хоробрих;
20Он узима беседу речитима, и старцима узима разум.
20Уймає проречистим язик, і в старцїв мутить розум;
21Он сипа срамоту на кнезове, и распасује јунаке.
21Окриває стидом людей значніх, і безсилить потужних;
22Он открива дубоке ствари испод таме, и изводи на видело сен смртни.
22Виявляє, що глибоко крилось у темряві, й виводить на сьвітло, що в тїнї смертній;
23Он умножава народе и затире их, расипа народе и сабира.
23Множить народи й вигублює їх; розсїває народи, й збірає їх докупи.
24Он одузима срце главарима народа земаљских, и заводи их у пустињу где нема пута,
24Віднімає розум у голов народів землї й пускає їх блудом у пустинї, де нема шляху;
25Да пипају по мраку без видела, и чини да тумарају као пијани.
25Помацьки ходять вони в темряві без сьвітла, й заточуються, неначе пяні.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.