Hiob 12
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Da antwortete Hiob und sprach:
1І відповів Йов і сказав:
2Ja, ihr seid die Leute, mit euch wird die Weisheit sterben!
2Справдї так! Тілько ви одні люде, і з вами вмре разом і мудрість!
3Ich habe so wohl ein Herz als ihr und bin nicht geringer denn ihr; und wer ist, der solches nicht wisse?
3Але ж і в мене є серце, як у вас, не стою я позаду; та й хто ж не знає сього самого?
4Ich muß von meinem Nächsten verlacht sein, der ich Gott anrief, und er erhörte mich. Der Gerechte und Fromme muß verlacht sein
4Посьміхом другові мойму стався я, що до Бога кликав і Бог одвічав менї; посьміхом — чоловік справедливий і невинний!
5und ist ein verachtet Lichtlein vor den Gedanken der Stolzen, steht aber, daß sie sich daran ärgern.
5Оттак, по думцї того, що сидить собі спокійно, нїзащо є лучиво, призначене тим, що їх ноги потикаються.
6Der Verstörer Hütten haben die Fülle, und Ruhe haben, die wider Gott toben, die ihren Gott in der Faust führen.
6За те спокійні й безпечні домівки в грабителїв, роздратовуючих Бога, бо вони Бога, неначе в руках своїх носять!
7Frage doch das Vieh, das wird dich's lehren und die Vögel unter dem Himmel, die werden dir's sagen;
7І справдї: спитай у зьвірят, а вони навчать тебе, — в птаства під небом, а воно зʼясує тобі;
8oder rede mit der Erde, die wird dich's lehren, und die Fische im Meer werden dir's erzählen.
8Або поговори з землею, а вона повчить тебе, та й риби в морі скажуть тобі:
9Wer erkennte nicht an dem allem, daß des HERRN Hand solches gemacht hat?
9Хто з усього того не взнає, що рука Господня сотворила се?
10daß in seiner Hand ist die Seele alles dessen, was da lebt, und der Geist des Fleisches aller Menschen?
10В його руцї дух всього живучого й душа кожного людського тїла.
11Prüft nicht das Ohr die Rede? und der Mund schmeckt die Speise?
11Чи ж не ухо розбірає слова, й чи не язик доходить смаку страви?
12Ja, “bei den Großvätern ist die Weisheit, und der Verstand bei den Alten”.
12Так і в старцїв мудрість, а в довголїтників розум.
13Bei ihm ist Weisheit und Gewalt, Rat und Verstand.
13У него ж (Бога) премудрість і міць; в його рада й розум.
14Siehe, wenn er zerbricht, so hilft kein Bauen; wenn er jemand einschließt, kann niemand aufmachen.
14Що він розорить, того вже нїхто не збудує; кого він зачинить, нїхто йому не відомкне.
15Siehe, wenn er das Wasser verschließt, so wird alles dürr; und wenn er's ausläßt, so kehrt es das Land um.
15Задержить води, — все повисихає, пустить їх, — розбурять землю.
16Er ist stark und führt es aus. Sein ist, der da irrt und der da verführt.
16У його сила й премудрість, перед ним той, хто зблудив, і той, хто звів із дороги.
17Er führt die Klugen wie einen Raub und macht die Richter toll.
17Він приводить порадників до нерозваги, а суддїв до дурноти.
18Er löst auf der Könige Zwang und bindet mit einem Gurt ihre Lenden.
18Здіймає пояс із царів, і оперізує верівкою стан їх;
19Er führt die Priester wie einen Raub und bringt zu Fall die Festen.
19Уймає князям їх почестї, й повалює хоробрих;
20Er entzieht die Sprache den Bewährten und nimmt weg den Verstand der Alten.
20Уймає проречистим язик, і в старцїв мутить розум;
21Er schüttet Verachtung auf die Fürsten und macht den Gürtel der Gewaltigen los.
21Окриває стидом людей значніх, і безсилить потужних;
22Er öffnet die finsteren Gründe und bringt heraus das Dunkel an das Licht.
22Виявляє, що глибоко крилось у темряві, й виводить на сьвітло, що в тїнї смертній;
23Er macht etliche zu großem Volk und bringt sie wieder um. Er breitet ein Volk aus und treibt es wieder weg.
23Множить народи й вигублює їх; розсїває народи, й збірає їх докупи.
24Er nimmt weg den Mut der Obersten des Volkes im Lande und macht sie irre auf einem Umwege, da kein Weg ist,
24Віднімає розум у голов народів землї й пускає їх блудом у пустинї, де нема шляху;
25daß sie in Finsternis tappen ohne Licht; und macht sie irre wie die Trunkenen.
25Помацьки ходять вони в темряві без сьвітла, й заточуються, неначе пяні.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.