Hiob 22
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Da antwortete Eliphas von Theman und sprach:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Kann denn ein Mann Gottes etwas nützen? Nur sich selber nützt ein Kluger.
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3Meinst du, dem Allmächtigen liege daran, daß du gerecht seist? Was hilft's ihm, wenn deine Wege ohne Tadel sind?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4Meinst du wegen deiner Gottesfurcht strafe er dich und gehe mit dir ins Gericht?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5Nein, deine Bosheit ist zu groß, und deiner Missetaten ist kein Ende.
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6Du hast etwa deinem Bruder ein Pfand genommen ohne Ursache; du hast den Nackten die Kleider ausgezogen;
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7du hast die Müden nicht getränkt mit Wasser und hast dem Hungrigen dein Brot versagt;
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8du hast Gewalt im Lande geübt und prächtig darin gegessen;
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9die Witwen hast du leer lassen gehen und die Arme der Waisen zerbrochen.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10Darum bist du mit Stricken umgeben, und Furcht hat dich plötzlich erschreckt.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11Solltest du denn nicht die Finsternis sehen und die Wasserflut, die dich bedeckt?
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12Ist nicht Gott hoch droben im Himmel? Siehe, die Sterne an droben in der Höhe!
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13Und du sprichst: “Was weiß Gott? Sollte er, was im Dunkeln ist, richten können?
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14Die Wolken sind die Vordecke, und er sieht nicht; er wandelt im Umkreis des Himmels.”
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15Achtest du wohl auf den Weg, darin vorzeiten die Ungerechten gegangen sind?
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16die vergangen sind, ehe denn es Zeit war, und das Wasser hat ihren Grund weggewaschen;
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17die zu Gott sprachen: “Hebe dich von uns! was sollte der Allmächtige uns tun können?”
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18so er doch ihr Haus mit Gütern füllte. Aber der Gottlosen Rat sei ferne von mir.
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19Die Gerechten werden es sehen und sich freuen, und der Unschuldige wird ihrer spotten:
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20“Fürwahr, unser Widersacher ist verschwunden; und sein Übriggelassenes hat das Feuer verzehrt.”
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21So vertrage dich nun mit ihm und habe Frieden; daraus wird dir viel Gutes kommen.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22Höre das Gesetz von seinem Munde und fasse seine Reden in dein Herz.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23Wirst du dich bekehren zu dem Allmächtigen, so wirst du aufgebaut werden. Tue nur Unrecht ferne hinweg von deiner Hütte
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24und wirf in den Staub dein Gold und zu den Steinen der Bäche das Ophirgold,
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25so wird der Allmächtige dein Gold sein und wie Silber, das dir zugehäuft wird.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26Dann wirst du Lust haben an dem Allmächtigen und dein Antlitz zu Gott aufheben.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27So wirst du ihn bitten, und er wird dich hören, und wirst dein Gelübde bezahlen.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28Was du wirst vornehmen, wird er dir lassen gelingen; und das Licht wird auf deinem Wege scheinen.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29Denn die sich demütigen, die erhöht er; und wer seine Augen niederschlägt, der wird genesen.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30Auch der nicht unschuldig war wird errettet werden; er wird aber errettet um deiner Hände Reinigkeit willen.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.