Job 22
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then answered Eliphaz the Temanite, and said:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Can a man be profitable unto God? Or can he that is wise be profitable unto Him?
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3Is it any advantage to the Almighty, that thou art righteous? Or is it gain to Him, that thou makest thy ways blameless?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4Is it for thy fear of Him that He reproveth thee, that He entereth with thee into judgment?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5Is not thy wickedness great? And are not thine iniquities without end?
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6For thou hast taken pledges of thy brother for nought, and stripped the naked of their clothing.
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7Thou hast not given water to the weary to drink, and thou hast withholden bread from the hungry.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8And as a mighty man, who hath the earth, and as a man of rank, who dwelleth in it,
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9Thou hast sent widows away empty, and the arms of the fatherless have been broken.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10Therefore snares are round about thee, and sudden dread affrighted thee,
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11Or darkness, that thou canst not see, and abundance of waters cover thee.
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12Is not God in the height of heaven? And behold the topmost of the stars, how high they are!
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13And thou sayest: 'What doth God know? Can He judge through the dark cloud?
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
14Thick clouds are a covering to Him, that He seeth not; and He walketh in the circuit of heaven.'
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
15Wilt thou keep the old way which wicked men have trodden?
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16Who were snatched away before their time, whose foundation was poured out as a stream;
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17Who said unto God: 'Depart from us'; and what could the Almighty do unto them?
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18Yet He filled their houses with good things — but the counsel of the wicked is far from me.
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
19The righteous saw it, and were glad, and the innocent laugh them to scorn:
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20'Surely their substance is cut off, and their abundance the fire hath consumed.'
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
21Acquaint now thyself with Him, and be at peace; thereby shall thine increase be good.
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22Receive, I pray thee, instruction from His mouth, and lay up His words in thy heart.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23If thou return to the Almighty, thou shalt be built up — if thou put away unrighteousness far from thy tents,
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
24And lay thy treasure in the dust, and the gold of Ophir among the stones of the brooks;
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
25And the Almighty be thy treasure, and precious silver unto thee;
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26Then surely shalt thou have thy delight in the Almighty, and shalt lift up thy face unto God.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27Thou shalt make thy prayer unto Him, and He will hear thee, and thou shalt pay thy vows;
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28Thou shalt also decree a thing, and it shall be established unto thee, and light shall shine upon thy ways.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29When they cast thee down, thou shalt say: 'There is lifting up'; for the humble person He saveth.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30He delivereth him that is innocent, yea, thou shalt be delivered through the cleanness of thy hands.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.