Job 21
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Job answered and said:
1І відказав Йов і промовив:
2Hear diligently my speech; and let this be your consolations.
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3Suffer me, that I may speak; and after that I have spoken, mock on.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4As for me, is my complaint to man? Or why should I not be impatient?
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5Turn unto me, and be astonished, and lay your hand upon your mouth.
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6Even when I remember I am affrighted, and horror hath taketh hold on my flesh.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7Wherefore do the wicked live, become old, yea, wax mighty in power?
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8Their seed is established in their sight with them, and their offspring before their eyes.
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9Their houses are safe, without fear, neither is the rod of God upon them.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10Their bull gendereth, and faileth not; their cow calveth, and casteth not her calf.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11They send forth their little ones like a flock, and their children dance.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12They sing to the timbrel and harp, and rejoice at the sound of the pipe.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13They spend their days in prosperity, and peacefully they go down to the grave.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14Yet they said unto God: 'Depart from us; for we desire not the knowledge of Thy ways.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15What is the Almighty, that we should serve Him? And what profit should we have, if we pray unto Him?' —
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16Lo, their prosperity is not in their hand; the counsel of the wicked is far from me.
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17How oft is it that the lamp of the wicked is put out? that their calamity cometh upon them? that He distributeth pains in His anger?
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18That they are as stubble before the wind, and as chaff that the storm stealeth away?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19'God layeth up his iniquity for his children!' — let Him recompense it unto himself, that he may know it.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20Let his own eyes see his destruction, and let him drink of the wrath of the Almighty.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21For what pleasure hath he in his house after him? seeing the number of his months is determined.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22Shall any teach God knowledge? seeing it is He that judgeth those that are high.
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23One dieth in his full strength, being wholly at ease and quiet;
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24His pails are full of milk, and the marrow of his bones is moistened.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25And another dieth in bitterness of soul, and hath never tasted of good.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26They lie down alike in the dust, and the worm covereth them.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27Behold, I know your thoughts, and the devices which ye wrongfully imagine against me.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28For ye say: 'Where is the house of the prince? And where is the tent wherein the wicked dwelt?'
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29Have ye not asked them that go by the way; and will ye misdeem their tokens,
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30That the evil man is reserved to the day of calamity, that they are led forth to the day of wrath?
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31But who shall declare his way to his face? And who shall repay him what he hath done?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32For he is borne to the grave, and watch is kept over his tomb.
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33The clods of the valley are sweet unto him, and all men draw after him, as there were innumerable before him.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34How then comfort ye me in vain? And as for your answers, there remaineth only faithlessness?
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.