אִיּוֹב 21
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ויען איוב ויאמר׃
1І відказав Йов і промовив:
2שמעו שמוע מלתי ותהי זאת תנחומתיכם׃
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
3שאוני ואנכי אדבר ואחר דברי תלעיג׃
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
4האנכי לאדם שיחי ואם מדוע לא תקצר רוחי׃
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
5פנו אלי והשמו ושימו יד על פה׃
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6ואם זכרתי ונבהלתי ואחז בשרי פלצות׃
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7מדוע רשעים יחיו עתקו גם גברו חיל׃
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8זרעם נכון לפניהם עמם וצאצאיהם לעיניהם׃
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9בתיהם שלום מפחד ולא שבט אלוה עליהם׃
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10שורו עבר ולא יגעל תפלט פרתו ולא תשכל׃
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
11ישלחו כצאן עויליהם וילדיהם ירקדון׃
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12ישאו כתף וכנור וישמחו לקול עוגב׃
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13יבלו בטוב ימיהם וברגע שאול יחתו׃
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14ויאמרו לאל סור ממנו ודעת דרכיך לא חפצנו׃
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15מה שדי כי נעבדנו ומה נועיל כי נפגע בו׃
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16הן לא בידם טובם עצת רשעים רחקה מני׃
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17כמה נר רשעים ידעך ויבא עלימו אידם חבלים יחלק באפו׃
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18יהיו כתבן לפני רוח וכמץ גנבתו סופה׃
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19אלוה יצפן לבניו אונו ישלם אליו וידע׃
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20יראו עינו כידו ומחמת שדי ישתה׃
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21כי מה חפצו בביתו אחריו ומספר חדשיו חצצו׃
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22הלאל ילמד דעת והוא רמים ישפוט׃
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23זה ימות בעצם תמו כלו שלאנן ושליו׃
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24עטיניו מלאו חלב ומח עצמותיו ישקה׃
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25וזה ימות בנפש מרה ולא אכל בטובה׃
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26יחד על עפר ישכבו ורמה תכסה עליהם׃
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27הן ידעתי מחשבותיכם ומזמות עלי תחמסו׃
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28כי תאמרו איה בית נדיב ואיה אהל משכנות רשעים׃
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29הלא שאלתם עוברי דרך ואתתם לא תנכרו׃
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30כי ליום איד יחשך רע ליום עברות יובלו׃
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31מי יגיד על פניו דרכו והוא עשה מי ישלם לו׃
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32והוא לקברות יובל ועל גדיש ישקוד׃
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33מתקו לו רגבי נחל ואחריו כל אדם ימשוך ולפניו אין מספר׃
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
34ואיך תנחמוני הבל ותשובתיכם נשאר מעל׃
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.