אִיּוֹב

New Testament

מתיוסנט מארקהבְּשׂוֹרָה הַקְּדוֹשָׁה עַל־פִּי לוּקָסג'וןמַעֲשֵׂי הַשְּׁלִיחִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָרוֹמִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָרִאשׁוֹנָה אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָשֵּׁנִית אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַגָּלָטִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָאֶפְסִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַפִּילִפִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַקּוֹלַסִּים1 סלוניס2 סלוניס1 טימותי2 טימותיאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־טִיטוֹסאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־פִּילֵימוֹןאִגֶּרֶת אֶל־הָעִבְרִיםאִגֶּרֶת יַעֲקֹבהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשְּׁלִישִׁית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַאִגֶּרֶת יְהוּדָהחזוֹן יוֹחָנָן
Chapter 32
Modern Hebrew Bible
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

אִיּוֹב 32

Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1וישבתו שלשת האנשים האלה מענות את איוב כי הוא צדיק בעיניו׃
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2ויחר אף אליהוא בן ברכאל הבוזי ממשפחת רם באיוב חרה אפו על צדקו נפשו מאלהים׃
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3ובשלשת רעיו חרה אפו על אשר לא מצאו מענה וירשיעו את איוב׃
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4ואליהו חכה את איוב בדברים כי זקנים המה ממנו לימים׃
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5וירא אליהוא כי אין מענה בפי שלשת האנשים ויחר אפו׃
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6ויען אליהוא בן ברכאל הבוזי ויאמר צעיר אני לימים ואתם ישישים על כן זחלתי ואירא מחות דעי אתכם׃
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7אמרתי ימים ידברו ורב שנים ידיעו חכמה׃
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8אכן רוח היא באנוש ונשמת שדי תבינם׃
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9לא רבים יחכמו וזקנים יבינו משפט׃
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10לכן אמרתי שמעה לי אחוה דעי אף אני׃
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11הן הוחלתי לדבריכם אזין עד תבונתיכם עד תחקרון מלין׃
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12ועדיכם אתבונן והנה אין לאיוב מוכיח עונה אמריו מכם׃
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13פן תאמרו מצאנו חכמה אל ידפנו לא איש׃
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14ולא ערך אלי מלין ובאמריכם לא אשיבנו׃
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15חתו לא ענו עוד העתיקו מהם מלים׃
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16והוחלתי כי לא ידברו כי עמדו לא ענו עוד׃
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17אענה אף אני חלקי אחוה דעי אף אני׃
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18כי מלתי מלים הציקתני רוח בטני׃
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19הנה בטני כיין לא יפתח כאבות חדשים יבקע׃
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20אדברה וירוח לי אפתח שפתי ואענה׃
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21אל נא אשא פני איש ואל אדם לא אכנה׃
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22כי לא ידעתי אכנה כמעט ישאני עשני׃
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.