욥기 32
Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Translation
Korean Bible, 1910 (한국어 성경)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1욥이 스스로 의롭게 여기므로 그 세 사람의 대답이 그치매
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2람 족속 부스 사람 바라겔의 아들 엘리후가 노를 발하니 그가 욥에게 노를 발함은 욥이 하나님보다 자기가 의롭다 함이요
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3또 세 친구에게 노를 발함은 그들이 능히 대답지는 못하여도 욥을 정죄함이라
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4엘리후가 그들의 나이 자기보다 많으므로 욥에게 말하기를 참고있다가
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5세 사람의 입에 대답이 없음을 보고 노를 발하니라
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6부스 사람 바라겔의 아들 엘리후가 발언하여 가로되 나는 연소하고 당신들은 연로하므로 참고 나의 의견을 감히 진술치 못하였노라
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7내가 말하기를 날이 많은 자가 말을 낼 것이요 해가 오랜 자가 지혜를 가르칠 것이라 하였으나
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8사람의 속에는 심령이 있고 전능자의 기운이 사람에게 총명을 주시나니
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9대인이라고 지혜로운 것이 아니요 노인이라고 공의를 깨닫는 것이 아니라
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10그러므로 내가 말하노니 내 말을 들으라 나도 내 의견을 보이리라
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11내가 당신들의 말을 기다렸고 당신들이 할 말을 합당하도록 하여 보는 동안에 그 변론에 내 귀를 기울였더니
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12자세히 들은즉 당신들 가운데 욥을 꺾어 그 말을 대답하는 자가 없도다
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13당신들이 혹시라도 말하기를 우리가 지혜를 깨달았었구나 그를 이길 자는 하나님이시요 사람이 아니라 하지 말지니라
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14그가 내게 말을 내지 아니하였으니 나도 당신들의 말처럼 그에게 대답지 아니하리라
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15그들이 놀라서 다시 대답하지 못하니 할 말이 없음이로구나
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16그들이 말이 없이 가만히 서서 다시 대답지 아니한즉 내가 어찌 더 기다리랴
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17나도 내 본분대로 대답하고 나도 내 의향을 보이리니
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18내게 말이 가득하고 내 심령이 나를 강박함이니라
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19보라 내 가슴은 봉한 포도주 같고 새 가죽 부대가 터지게 됨 같구나
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20내가 말을 발하여야 시원할 것이라 내 입을 열어 대답하리라
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21나는 결코 사람의 낯을 보지 아니하며 사람에게 아첨하지 아니하나니
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22이는 아첨할 줄을 알지 못함이라 만일 그리하면 나를 지으신 자가 속히 나를 취하시리로다
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.