Job 32
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y CESARON estos tres varones de responder á Job, por cuanto él era justo en sus ojos.
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2Entonces Eliú hijo de Barachêl, Bucita,, de la familia de Ram, se enojó con furor contra Job: enojóse con furor, por cuanto justificaba su vida más que á Dios.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3Enojóse asimismo con furor contra sus tres amigos, porque no hallaban qué responder, aunque habían condenado á Job.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4Y Eliú había esperado á Job en la disputa, porque eran más viejos de días que él.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5Empero viendo Eliú que no había respuesta en la boca de aquellos tres varones, su furor se encendió.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6Y respondió Eliú hijo de Barachêl, Bucita, y dijo: Yo soy menor de días, y vosotros viejos; he tenido por tanto miedo, y temido declararos mi opinión.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7Yo decía: Los días hablarán, y la muchedumbre de años declarará sabiduría.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8Ciertamente espíritu hay en el hombre, é inspiración del Omnipotente los hace que entiendan.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9No los grandes son los sabios, ni los viejos entienden el derecho.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10Por tanto yo dije: Escuchadme; declararé yo también mi sabiduría.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11He aquí yo he esperado á vuestras razones, he escuchado vuestros argumentos, en tanto que buscabais palabras.
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12Os he pues prestado atención, y he aquí que no hay de vosotros quien redarguya á Job, y responda á sus razones.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13Porque no digáis: Nosotros hemos hallado sabiduría: lanzólo Dios, no el hombre.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14Ahora bien, Job no enderezó á mí sus palabras, ni yo le responderé con vuestras razones.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15Espantáronse, no respondieron más: fuéronseles los razonamientos.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16Yo pues he esperado, porque no hablaban, antes pararon, y no respondieron más.
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17Por eso yo también responderé mi parte, también yo declararé mi juicio.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18Porque lleno estoy de palabras, y el espíritu de mi vientre me constriñe.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19De cierto mi vientre está como el vino que no tiene respiradero, y se rompe como odres nuevos.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20Hablaré pues y respiraré; abriré mis labios, y responderé.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21No haré ahora acepción de personas, ni usaré con hombre de lisonjeros títulos.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22Porque no sé hablar lisonjas: de otra manera en breve mi Hacedor me consuma.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.