Job 4
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y RESPONDIÓ Eliphaz el Temanita, y dijo:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Si probáremos á hablarte, serte ha molesto; mas ¿quién podrá detener las palabras?
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3He aquí, tú enseñabas á muchos, y las manos flacas corroborabas;
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4Al que vacilaba, enderezaban tus palabras, y esforzabas las rodillas que decaían.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5Mas ahora que el mal sobre ti ha venido, te es duro; y cuando ha llegado hasta ti, te turbas.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6¿Es este tu temor, tu confianza, tu esperanza, y la perfección de tus caminos?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7Recapacita ahora, ¿quién que fuera inocente se perdiera? y ¿en dónde los rectos fueron cortados?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8Como yo he visto, los que aran iniquidad y siembran injuria, la siegan.
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9Perecen por el aliento de Dios, y por el espíritu de su furor son consumidos.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10El bramido del león, y la voz del león, y los dientes de los leoncillos son quebrantados.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11El león viejo perece por falta de presa, y los hijos del león son esparcidos.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12El negocio también me era á mí oculto; mas mi oído ha percibido algo de ello.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13En imaginaciones de visiones nocturnas, cuando el sueño cae sobre los hombres,
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14Sobrevínome un espanto y un temblor, que estremeció todos mis huesos:
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15Y un espíritu pasó por delante de mí, que hizo se erizara el pelo de mi carne.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16Paróse un fantasma delante de mis ojos, cuyo rostro yo no conocí, y quedo, oí que decía:
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17¿Si será el hombre más justo que Dios? ¿si será el varón más limpio que el que lo hizo?
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18He aquí que en sus siervos no confía, y notó necedad en sus ángeles;
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19¡Cuánto más en los que habitan en casas de lodo, cuyo fundamento está en el polvo, y que serán quebrantados de la polilla!
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20De la mañana á la tarde son quebrantados, y se pierden para siempre, sin haber quien lo considere.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21¿Su hermosura, no se pierde con ellos mismos? Mueren, y sin sabiduría.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.