Job 24
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1PUESTO que no son ocultos los tiempos al Todopoderoso, ¿por qué los que le conocen no ven sus días?
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
2Traspasan los términos, roban los ganados, y apaciéntanlos.
2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
3Llévanse el asno de los huérfanos; prenden el buey de la viuda.
3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
4Hacen apartar del camino á los menesterosos: y todos los pobres de la tierra se esconden.
4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
5He aquí, como asnos monteses en el desierto, salen á su obra madrugando para robar; el desierto es mantenimiento de sus hijos.
5Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
6En el campo siegan su pasto, y los impíos vendimian la viña ajena .
6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
7Al desnudo hacen dormir sin ropa, y que en el frío no tenga cobertura.
7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
8Con las avenidas de los montes se mojan, y abrazan las peñas sin tener abrigo.
8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
9Quitan el pecho á los huérfanos, y de sobre el pobre toman la prenda.
9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
10Al desnudo hacen andar sin vestido, y á los hambrientos quitan los hacecillos.
10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
11De dentro de sus paredes exprimen el aceite, pisan los lagares, y mueren de sed.
11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
12De la ciudad gimen los hombres, y claman las almas de los heridos de muerte: mas Dios no puso estorbo.
12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
13Ellos son los que, rebeldes á la luz, nunca conocieron sus caminos, ni estuvieron en sus veredas.
13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
14A la luz se levanta el matador, mata al pobre y al necesitado, y de noche es como ladrón.
14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
15El ojo del adúltero está aguardando la noche, diciendo: No me verá nadie: y esconde su rostro.
15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
16En las tinieblas minan las casas, que de día para sí señalaron; no conocen la luz.
16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
17Porque la mañana es á todos ellos como sombra de muerte; si son conocidos, terrores de sombra de muerte los toman .
17Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
18Son instables más que la superficie de las aguas; su porción es maldita en la tierra; no andarán por el camino de las viñas.
18Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
19La sequía y el calor arrebatan las aguas de la nieve; y el sepulcro á los pecadores.
19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
20Olvidaráse de ellos el seno materno; de ellos sentirán los gusanos dulzura; nunca más habrá de ellos memoria, y como un árbol serán los impíos quebrantados.
20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
21A la mujer estéril que no paría, afligió; y á la viuda nunca hizo bien.
21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
22Mas á los fuertes adelantó con su poder: levantóse, y no se da por segura la vida.
22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
23Le dieron á crédito, y se afirmó: sus ojos están sobre los caminos de ellos.
23А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
24Fueron ensalzados por un poco, mas desaparecen, y son abatidos como cada cual: serán encerrados, y cortados como cabezas de espigas.
24Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
25Y si no, ¿quién me desmentirá ahora, ó reducirá á nada mis palabras?
25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.