Job 24
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Why aren’t times laid up by the Almighty? Why don’t those who know him see his days?
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
2There are people who remove the landmarks. They violently take away flocks, and feed them.
2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
3They drive away the donkey of the fatherless, and they take the widow’s ox for a pledge.
3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
4They turn the needy out of the way. The poor of the earth all hide themselves.
4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
5Behold, as wild donkeys in the desert, they go out to their work, seeking diligently for food. The wilderness yields them bread for their children.
5Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
6They cut their food in the field. They glean the vineyard of the wicked.
6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
7They lie all night naked without clothing, and have no covering in the cold.
7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
8They are wet with the showers of the mountains, and embrace the rock for lack of a shelter.
8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
9There are those who pluck the fatherless from the breast, and take a pledge of the poor,
9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
10so that they go around naked without clothing. Being hungry, they carry the sheaves.
10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
11They make oil within the walls of these men. They tread wine presses, and suffer thirst.
11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
12From out of the populous city, men groan. The soul of the wounded cries out, yet God doesn’t regard the folly.
12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
13“These are of those who rebel against the light. They don’t know its ways, nor stay in its paths.
13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
14The murderer rises with the light. He kills the poor and needy. In the night he is like a thief.
14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
15The eye also of the adulterer waits for the twilight, saying, ‘No eye will see me.’ He disguises his face.
15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
16In the dark they dig through houses. They shut themselves up in the daytime. They don’t know the light.
16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
17For the morning is to all of them like thick darkness, for they know the terrors of the thick darkness.
17Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
18“They are foam on the surface of the waters. Their portion is cursed on the earth. They don’t turn into the way of the vineyards.
18Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
19Drought and heat consume the snow waters, so does Sheol those who have sinned.
19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
20The womb will forget him. The worm will feed sweetly on him. He will be no more remembered. Unrighteousness will be broken as a tree.
20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
21He devours the barren who don’t bear. He shows no kindness to the widow.
21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
22Yet God preserves the mighty by his power. He rises up who has no assurance of life.
22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
23God gives them security, and they rest in it. His eyes are on their ways.
23А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
24They are exalted; yet a little while, and they are gone. Yes, they are brought low, they are taken out of the way as all others, and are cut off as the tops of the ears of grain.
24Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
25If it isn’t so now, who will prove me a liar, and make my speech worth nothing?”
25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.