Job 24
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Why does the Almighty not reserve times for judgment? Why may those who know Him never see His days?
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
2Men move boundary stones; they pasture stolen flocks.
2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
3They drive away the donkey of the fatherless and take the widow’s ox in pledge.
3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
4They push the needy off the road and force all the poor of the land into hiding.
4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
5Indeed, like wild donkeys in the desert, the poor go to work foraging for food; the wasteland is food for their children.
5Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
6They gather fodder in the fields and glean the vineyards of the wicked.
6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
7Without clothing, they spend the night naked; they have no covering against the cold.
7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
8Drenched by mountain rains, they huddle against the rocks for want of shelter.
8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
9The fatherless infant is snatched from the breast; the nursing child of the poor is seized for a debt.
9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
10Without clothing, they wander about naked. They carry the sheaves, but still go hungry.
10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
11They crush olives within their walls; they tread the winepresses, but go thirsty.
11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
12From the city, men groan, and the souls of the wounded cry out, yet God charges no one with wrongdoing.
12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
13Then there are those who rebel against the light, not knowing its ways or staying on its paths.
13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
14When daylight is gone, the murderer rises to kill the poor and needy; in the night he is like a thief.
14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
15The eye of the adulterer watches for twilight. Thinking, ‘No eye will see me,’ he covers his face.
15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
16In the dark they dig through houses; by day they shut themselves in, never to experience the light.
16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
17For to them, deep darkness is their morning; surely they are friends with the terrors of darkness!
17Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
18They are but foam on the surface of the water; their portion of the land is cursed, so that no one turns toward their vineyards.
18Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
19As drought and heat consume the melting snow, so Sheol steals those who have sinned.
19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
20The womb forgets them; the worm feeds on them; they are remembered no more. So injustice is like a broken tree.
20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
21They prey on the barren and childless, and show no kindness to the widow.
21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
22Yet by His power, God drags away the mighty; though rising up, they have no assurance of life.
22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
23He gives them a sense of security, but His eyes are on their ways.
23А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
24They are exalted for a moment, then they are gone; they are brought low and gathered up like all others; they are cut off like heads of grain.
24Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
25If this is not so, then who can prove me a liar and reduce my words to nothing?”
25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.