Job 15
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Eliphaz the Temanite replied:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2“Does a wise man answer with empty counsel or fill his belly with the hot east wind?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3Should he argue with useless words or speeches that serve no purpose?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4But you even undermine the fear of God and hinder meditation before Him.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5For your iniquity instructs your mouth, and you choose the language of the crafty.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Your own mouth, not mine, condemns you; your own lips testify against you.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Were you the first man ever born? Were you brought forth before the hills?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8Do you listen in on the council of God or limit wisdom to yourself?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9What do you know that we do not? What do you understand that is not clear to us?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10Both the gray-haired and the aged are on our side— men much older than your father.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Are the consolations of God not enough for you, even words spoken gently to you?
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12Why has your heart carried you away, and why do your eyes flash,
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13as you turn your spirit against God and pour such words from your mouth?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14What is man, that he should be pure, or one born of woman, that he should be righteous?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15If God puts no trust in His holy ones, if even the heavens are not pure in His eyes,
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16how much less man, who is vile and corrupt, who drinks injustice like water?
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17Listen to me and I will inform you. I will describe what I have seen,
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18what was declared by wise men and was not concealed from their fathers,
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19to whom alone the land was given when no foreigner passed among them.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20A wicked man writhes in pain all his days; only a few years are reserved for the ruthless.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21Sounds of terror fill his ears; in his prosperity the destroyer attacks him.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22He despairs of his return from darkness; he is marked for the sword.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23He wanders about as food for vultures; he knows the day of darkness is at hand.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Distress and anguish terrify him, overwhelming him like a king poised to attack.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25For he has stretched out his hand against God and has vaunted himself against the Almighty,
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26rushing headlong at Him with a thick, studded shield.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Though his face is covered with fat and his waistline bulges with flesh,
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28he will dwell in ruined cities, in abandoned houses destined to become rubble.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29He will no longer be rich; his wealth will not endure. His possessions will not overspread the land.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30He will not escape from the darkness; the flame will wither his shoots, and the breath of God’s mouth will carry him away.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31Let him not deceive himself with trust in emptiness, for emptiness will be his reward.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32It will be paid in full before his time, and his branch will not flourish.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33He will be like a vine stripped of its unripe grapes, like an olive tree that sheds its blossoms.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34For the company of the godless will be barren, and fire will consume the tents of bribery.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35They conceive trouble and give birth to evil; their womb is pregnant with deceit.”
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.