Книга Иова 15
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И отвечал Елифаз Феманитянин и сказал:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2станет ли мудрый отвечать знанием пустым и наполнять чрево свое ветром палящим,
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3оправдываться словами бесполезными и речью, не имеющею никакой силы?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4Да ты отложил и страх и за малость считаешь речь к Богу.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5Нечестие твое настроило так уста твои, и ты избрал язык лукавых.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Тебя обвиняют уста твои, а не я, и твой язык говорит против тебя.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Разве ты первым человеком родился и прежде холмов создан?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8Разве совет Божий ты слышал и привлек к себе премудрость?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9Что знаешь ты, чего бы не знали мы? что разумеешь ты, чего не было бы и у нас?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10И седовласый и старец есть между нами, днями превышающий отца твоего.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Разве малость для тебя утешения Божии? И это неизвестно тебе?
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12К чему порывает тебя сердце твое, и к чему так гордо смотришь?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13Что устремляешь против Бога дух твой и устами твоими произносишь такие речи?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14Что такое человек, чтоб быть ему чистым, и чтобы рожденному женщиною быть праведным?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15Вот, Он и святым Своим не доверяет, и небеса нечисты в очах Его:
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16тем больше нечист и растлен человек, пьющий беззаконие, как воду.
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17Я буду говорить тебе, слушай меня; я расскажу тебе, что видел,
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18что слышали мудрые и не скрыли слышанного от отцов своих,
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19которым одним отдана была земля, и среди которых чужой не ходил.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20Нечестивый мучит себя во все дни свои, и число лет закрыто от притеснителя;
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21звук ужасов в ушах его; среди мира идет на него губитель.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22Он не надеется спастись от тьмы; видит пред собою меч.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23Он скитается за куском хлеба повсюду; знает, что уже готов, в руках у него день тьмы.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Устрашает его нужда и теснота; одолевает его, как царь, приготовившийся к битве,
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25за то, что он простирал против Бога руку свою и противился Вседержителю,
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26устремлялся против Него с гордою выею, под толстыми щитами своими;
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27потому что он покрыл лице свое жиром своим и обложил туком лядвеи свои.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28И он селится в городах разоренных, в домах, в которых не живут, которые обречены на развалины.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29Не пребудет он богатым, и не уцелеет имущество его, и не распрострется по земле приобретение его.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30Не уйдет от тьмы; отрасли его иссушит пламя и дуновением уст своих увлечет его.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31Пусть не доверяет суете заблудший, ибо суета будет и воздаянием ему.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32Не в свой день он скончается, и ветви его не будут зеленеть.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33Сбросит он, как виноградная лоза, недозрелую ягоду свою и, как маслина, стряхнет цвет свой.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34Так опустеет дом нечестивого, и огонь пожрет шатры мздоимства.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35Он зачал зло и родил ложь, и утроба его приготовляет обман.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.