Книга Иова 41
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Надежда тщетна: не упадешь ли от одного взгляда его?
1Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
2Нет столь отважного, который осмелился бы потревожить его; кто же может устоять перед Моим лицом?
2Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
3Кто предварил Меня, чтобы Мне воздавать ему? под всем небом все Мое.
3Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
4Не умолчу о членах его, о силе и красивой соразмерности их.
4Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
5Кто может открыть верх одежды его, кто подойдет к двойным челюстям его?
5Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
6Кто может отворить двери лица его? круг зубов его - ужас;
6Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його — страх-трепет, кругом зубів його страх!
7крепкие щиты его - великолепие; они скреплены как бы твердою печатью;
7Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
8один к другому прикасается близко, так что и воздух не проходит между ними;
8Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
9один с другим лежат плотно, сцепились и не раздвигаются.
9Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
10От его чихания показывается свет; глаза у него как ресницы зари;
10Чхне він — аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
11из пасти его выходят пламенники, выскакивают огненные искры;
11З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
12из ноздрей его выходит дым, как из кипящего горшка или котла.
12З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
13Дыхание его раскаляет угли, и из пасти его выходит пламя.
13Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
14На шее его обитает сила, и перед ним бежит ужас.
14Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
15Мясистые части тела его сплочены между собою твердо, не дрогнут.
15Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
16Сердце его твердо, как камень, и жестко, как нижний жернов.
16Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
17Когда он поднимается, силачи в страхе, совсем теряются от ужаса.
17Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
18Меч, коснувшийся его, не устоит, ни копье, ни дротик, ни латы.
18Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
19Железо он считает за солому, медь - за гнилое дерево.
19Залїзо йому — солома, мідь — трюхле дерево.
20Дочь лука не обратит его в бегство; пращные камни обращаются для него в плеву.
20Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі — се йому полова.
21Булава считается у него за соломину; свисту дротика он смеется.
21Друк — у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
22Под ним острые камни, и он на острых камнях лежит в грязи.
22Каменюки під ним гострі, а він лежить на зубъї в грязї.
23Он кипятит пучину, как котел, и море претворяет в кипящую мазь;
23Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська — неначе кипуче мастило.
24оставляет за собою светящуюся стезю; бездна кажется сединою.
24За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
25Нет на земле подобного ему; он сотворен бесстрашным;
25Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
26на все высокое смотрит смело; он царь над всеми сынами гордости.
26Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.