Книга Иова 37
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И от сего трепещет сердце мое и подвиглось с места своего.
1А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
2Слушайте, слушайте голос Его и гром, исходящий из уст Его.
2Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
3Под всем небом раскат его, и блистание его - до краев земли.
3По під усїм небом реве він, блиск його — на всю землю.
4За ним гремит глас; гремит Он гласом величества Своего и не останавливает его, когда голос Его услышан.
4Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не зʼупиняє його, коли голос його почуто.
5Дивно гремит Бог гласом Своим, делает дела великие, для нас непостижимые.
5Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
6Ибо снегу Он говорит: будь на земле; равно мелкий дождь и большой дождь в Его власти.
6Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
7Он полагает печать на руку каждого человека, чтобы все люди знали дело Его.
7Людям печатає руки, щоб усї взнали дїло його.
8Тогда зверь уходит в убежище и остается в своих логовищах.
8Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
9От юга приходит буря, от севера - стужа.
9Буря приходить з полудня, з півночі ж — студень.
10От дуновения Божия происходит лед, и поверхность воды сжимается.
10Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
11Также влагою Он наполняет тучи, и облака сыплют свет Его,
11Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
12и они направляются по намерениям Его, чтоб исполнить то, что Он повелит им на лице обитаемой земли.
12І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
13Он повелевает им идти или для наказания, или в благоволение, или для помилования.
13Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
14Внимай сему, Иов; стой и разумевай чудные дела Божии.
14Слухай же сього, Иове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
15Знаешь ли, как Бог располагает ими и повелевает свету блистать из облака Своего?
15Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
16Разумеешь ли равновесие облаков, чудное дело Совершеннейшего в знании?
16Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
17Как нагревается твоя одежда, когда Он успокаивает землю от юга?
17Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18Ты ли с Ним распростер небеса, твердые, как литое зеркало?
18Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19Научи нас, что сказать Ему? Мы в этой тьме ничего не можем сообразить.
19Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20Будет ли возвещено Ему, что я говорю? Сказал ли кто, что сказанное доносится Ему?
20Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21Теперь не видно яркого света в облаках, но пронесется ветер и расчистит их.
21Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22Светлая погода приходит от севера, и окрест Бога страшное великолепие.
22Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23Вседержитель! мы не постигаем Его. Он велик силою, судом и полнотою правосудия. Он никого не угнетает.
23Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24Посему да благоговеют пред Ним люди, и да трепещут пред Ним все мудрые сердцем!
24То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.