Jó 37
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Sim, por causa disso o meu coração treme, e salta do seu lugar.
1А від сього тремтить серце в менї й зрушилось із місця свого.
2Ouçam, oh, ouçam o estrondo da sua voz, o som que sai da sua boca.
2Слухайте, слухайте грому; се голос, що виходить із уст його.
3Ele o solta por debaixo de todo o céu, e o seu relâmpago até os confins da terra.
3По під усїм небом реве він, блиск його — на всю землю.
4Depois dele, uma voz ruge. Ele troveja com a voz da sua majestade. Ele não retém nada quando a sua voz é ouvida.
4Ззаду його гуде голос; грімить він голосом величі своєї й не зʼупиняє його, коли голос його почуто.
5Deus troveja maravilhosamente com a sua voz. Ele faz coisas grandes, que não podemos compreender.
5Гласом своїм грімить Бог предивно, творить дїла великі, нам недослїдимі.
6Pois ele diz à neve: ‘Caia sobre a terra’, e da mesma forma à chuva, e aos aguaceiros da sua forte chuva.
6Він каже снїгові: Окрий землю! Ливень і дощ в його волї.
7Ele sela a mão de todo homem, para que todos os homens que ele fez saibam disso.
7Людям печатає руки, щоб усї взнали дїло його.
8Então os animais procuram abrigo, e permanecem em suas tocas.
8Зьвір утїкає в свій сховок і держиться в своїх леговищах.
9Da sua câmara vem a tempestade, e o frio, do norte.
9Буря приходить з полудня, з півночі ж — студень.
10Pelo sopro de Deus, o gelo é dado, e a vastidão das águas se congela.
10Від подиху Божого стає лід, і поверхність води стинається.
11Sim, ele carrega as densas nuvens de umidade. Ele espalha a nuvem do seu relâmpago.
11Вогкостю наповняє він хмяри, а облаки сиплють сьвітло його,
12Elas giram sob a sua direção, para que façam tudo o que ele lhes ordena sobre a face do mundo habitável,
12І пускаються вони в напрямі намірів його, щоб виконати те, що він приказує їм, на поверхнї заселеної землї,
13seja para correção, ou para a sua terra, ou por amor leal, que ele faz com que venham.
13Він велить їм ійти або на скараннє, або на благословеннє, або на помилуваннє.
14“Ouça isto, Jó. Pare e considere as obras maravilhosas de Deus.
14Слухай же сього, Иове; стій і роздумуй чудні дїла Божі.
15Você sabe como Deus as controla, e faz brilhar o relâmpago da sua nuvem?
15Знаєш же, як він послугуєсь ними, та як із хмари сьвітло викликає?
16Você conhece os movimentos das nuvens, as obras maravilhosas daquele que é perfeito em conhecimento?
16Розумієш же рівновагу хмар, се чудне дїло (Бога) найзвершеннїйшого в знаннї?
17Você, cujas roupas ficam quentes quando a terra fica quieta por causa do vento sul?
17Як нагрівається одїж твоя, коли він спокійно дихне від полудня?
18Você pode, com ele, estender o céu, que é firme como um espelho de metal fundido?
18Або може то ти напинав з ним небеса, тверді, як дзеркало лите?
19Ensine-nos o que diremos a ele, pois não podemos formular nossa defesa por causa das trevas.
19Навчи нас, що сказати йому? Ми бо в тій темряві нїчого поняти не можем.
20Acaso lhe seria dito que eu gostaria de falar? Ou deveria um homem desejar ser engolido?
20Чи буде йому звіщено, що я говорю? Хиба ж сказав хто, що сказане доходить до його?
21Agora os homens não veem a luz que brilha nos céus, mas o vento passa e os limpa.
21Тепер не видко ясного сьвітла зпоза хмар, але повіє вітер, і проясниться.
22Do norte vem o esplendor dourado. Com Deus está a majestade temível.
22Сьвітла погода приходить із півночі, а кругом Бога страшна величність.
23Não podemos alcançar o Todo-Poderoso. Ele é exaltado em poder. Em justiça e grande retidão, ele não oprimirá.
23Вседержитель! Ми розумом дослїдити не можем його. Він великий силою, судом і повнотою правосуду. Він же нїкого й не пригнїтає.
24Portanto, os homens o reverenciam. Ele não leva em conta nenhum dos que são sábios de coração.”
24То нехай впокоряються перед ним люде, й нехай дрожать перед ним усї, що в серцї мають себе за мудрих!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.