Jó 3
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Depois disso, Jó abriu a boca e amaldiçoou o dia do seu nascimento.
1Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.
2Jó respondeu:
2І почав Йов говорити:
3“Pereça o dia em que nasci, e a noite que disse: ‘Foi concebido um menino.’
3Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!
4Que aquele dia seja trevas. Que Deus, lá do alto, não o busque, e que a luz não brilhe sobre ele.
4Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!
5Que as trevas e a sombra da morte o reivindiquem para si. Que uma nuvem pouse sobre ele. Que tudo o que escurece o dia o aterrorize.
5Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!
6Quanto àquela noite, que densas trevas se apoderem dela. Que ela não se alegre entre os dias do ano. Que não entre no número dos meses.
6А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!
7Eis que seja estéril aquela noite. Que nenhuma voz de alegria entre nela.
7О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!
8Amaldiçoem-na aqueles que amaldiçoam o dia, que estão prontos para despertar o leviatã.
8Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день, та готові й дракона розбудити!
9Que as estrelas do seu crepúsculo se escureçam. Que ela espere pela luz, mas não tenha nenhuma, e não veja as pálpebras da manhã,
9Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
10porque não fechou as portas do ventre da minha mãe, nem escondeu o sofrimento dos meus olhos.
10За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
11“Por que não morri desde o ventre? Por que não expirei quando minha mãe me deu à luz?
11Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
12Por que os joelhos me receberam? Ou por que os seios, para que eu mamasse?
12Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
13Pois agora eu estaria deitado e quieto. Eu teria dormido, e então estaria em repouso,
13Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
14com os reis e conselheiros da terra, que construíram para si lugares desolados;
14З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
15ou com os príncipes que tinham ouro, que encheram suas casas de prata;
15Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
16ou, como um aborto oculto, eu não teria existido, como as crianças que nunca viram a luz.
16Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
17Ali os ímpios deixam de perturbar. Ali os cansados estão em repouso.
17Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
18Ali os prisioneiros estão tranquilos juntos. Eles não ouvem a voz do feitor.
18Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
19O pequeno e o grande lá estão. O servo está livre do seu senhor.
19Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
20“Por que se dá luz ao que está em miséria, e vida aos amargurados de alma,
20Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
21que anseiam pela morte, mas ela não vem; e cavam por ela mais do que por tesouros escondidos,
21Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
22que se alegram sobremaneira, e exultam, quando conseguem encontrar o túmulo?
22Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
23Por que se dá luz ao homem cujo caminho está oculto, a quem Deus cercou?
23На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?
24Pois o meu suspiro vem antes de eu comer. Meus gemidos se derramam como água.
24Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;
25Pois aquilo que eu temo vem sobre mim, e o que me apavora vem a mim.
25Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.
26Não tenho paz, não estou quieto, nem tenho descanso; mas vem a aflição.”
26Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.