约伯记 3
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1此后， 约伯 开口咒诅自己的 生 日，
1Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.
2说：
2І почав Йов говорити:
3愿我生的那日 和说怀了男胎的那夜都灭没。
3Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!
4愿那日变为黑暗； 愿 神不从上面寻找它； 愿亮光不照于其上。
4Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!
5愿黑暗和死荫索取那日； 愿密云停在其上； 愿日蚀恐吓它。
5Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!
6愿那夜被幽暗夺取， 不在年中的日子同乐， 也不入月中的数目。
6А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!
7愿那夜没有生育， 其间也没有欢乐的声音。
7О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!
8愿那咒诅日子且能惹动鳄鱼的 咒诅那夜。
8Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день, та готові й дракона розбудити!
9愿那夜黎明的星宿变为黑暗， 盼亮却不亮， 也不见早晨的光线；
9Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
10因没有把怀我胎的门关闭， 也没有将患难对我的眼隐藏。
10За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
11我为何不出 母 胎而死？ 为何不出 母 腹绝气？
11Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
12为何有膝接收我？ 为何有奶哺养我？
12Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
13不然，我就早已躺卧安睡，
13Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
14和地上为自己重造荒邱的君王、谋士，
14З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
15或与有金子、将银子装满了房屋的王子 一同安息；
15Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
16或像隐而未现、不到期而落的胎， 归于无有，如同未见光的婴孩。
16Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
17在那里恶人止息搅扰， 困乏人得享安息，
17Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
18被囚的人同得安逸， 不听见督工的声音。
18Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
19大小都在那里； 奴仆脱离主人的辖制。
19Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
20受患难的人为何有光赐给他呢？ 心中愁苦的人为何有生命赐给他呢？
20Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
21他们切望死，却不得死； 求死，胜于求隐藏的珍宝。
21Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
22他们寻见坟墓就快乐， 极其欢喜。
22Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
23人的道路既然遮隐， 神又把他四面围困， 为何有光赐给 他呢？
23На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?
24我未曾吃饭就发出叹息； 我唉哼 的声音 涌出如水。
24Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;
25因我所恐惧的临到我身， 我所惧怕的迎我而来。
25Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.
26我不得安逸，不得平静， 也不得安息，却有患难来到。
26Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.