Job 3
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hae tiah oh pacoengah, Job mah pakha aangh moe, angmah tapenhaih ni to kasae thuih.
1Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.
2Job mah hae tiah thuih,
2І почав Йов говорити:
3ka tapenhaih ni hae amro nasoe, ca nongpa pomh boeh, tiah thuihaih aqum to amro nasoe.
3Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!
4To ni to khoving nasoe; ranui bang ih Sithaw mah tidoeh sah pae hmah nasoe; a nuiah aanghaih doeh om hmah nasoe.
4Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!
5Vinghaih hoi duekhaih tahlip mah to ani to kai ih ani ni, tiah thui o nasoe; a nuiah tamai amzam nasoe loe, kaving ani mah pazih nasoe.
5Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!
6To ni to vinghaih kathah mah khuk khoep nasoe; saningto thung kaom aninawk thungah athum hmah nasoe loe, kawbaktih khrah thungah doeh kroek ah om hmah nasoe.
6А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!
7Khenah, to aqum loe angqai krang nasoe loe, a thungah anghoehaih lok om hmah nasoe.
7О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!
8Ani tangoeng kami, palungsethaih angthawksak thaih kaminawk mah to aqum to tangoeng o nasoe.
8Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день, та готові й дракона розбудити!
9Akhawnbang cakaehnawk loe ving o nasoe loe, a zing o ih khodai to hnu o hmah nasoe, akhawnbang khodai doeh hnu o hmah nasoe;
9Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
10raihaih ka tongh han ai ah, aqum mah kam no ih zok to pakaa ai pongah kasae ah om nasoe.
10За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
11Tipongah maw zok thungah ka duek moe, tapen tangsuek naah kam ro ving ai?
11Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
12Tih han ih khokkhu nuiah ang tapom moe, naek hanah tahnu ang pazohsak?
12Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
13To tiah na sah ai nahaeloe vaihi loe kamongah kang song moe, kang hngai duem han boeh; ka iip ueloe, kang hak tih boeh,
13Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
14angmacae amro haih hanah toksah long siangpahrangnawk hoi angraengnawk,
14З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
15to tih ai boeh loe sui katawn mangh, im koimong ah sumkanglung kasuem ukkungnawk hoi nawnto ka laem tih boeh,
15Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
16to tih ai boeh loe khrah akoep ai ah tapen nawkta baktih, aanghaih hnu vai ai nawkta baktiah amro han ka koeh boeh.
16Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
17To duekhaih ahmuen ah loe kasae kaminawk mah raihaih paek mak ai boeh; patangkhang kaminawk doeh anghak o tih boeh.
17Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
18To ahmuen ah loe thongkrah kaminawk doeh nawnto anghak o; pacaekthlaek kami ih lok to thaih o ai boeh.
18Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
19To ahmuen ah loe kami kalen doeh, kathoeng doeh nawnto oh o moe, tamna doeh angmah ih angraeng ban thung hoiah loih boeh.
19Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
20Tipongah maw patangkhang kami hanah aanghaih paek moe, poeksae kami hanah hinghaih to paek?
20Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
21Patangkhang kaminawk loe atho kana hmuennawk pakrong pongah duek han ih koeh o kue, toe dueh o thai ai;
21Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
22nihcae mah taprong hnuk o naah, paroeai anghoe o moe, nawm o.
22Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
23Tipongah maw a caehhaih loklam anghmang kami hoi Sithaw mah pakaa ih kami khaeah hinghaih to paek?
23На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?
24Buhcaak zuengah kana ahamhaih lok to oh, kana hanghaih lok loe tui baktiah long.
24Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;
25Ka zit parai ih hmuen to ka nuiah phak boeh, ka zit ih hmuen kai khaeah angzoh boeh.
25Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.
26Kai loe monghaih tawn ai, anghakhaih doeh ka tawn ai; raihaih hoiah ni ka oh sut boeh, tiah a thuih.
26Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.