Job 2
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ni kalah nito naah, Angraeng hmaa ah amtueng hanah Sithaw ih caanawk to angzoh o, Setan doeh Angraeng hmaa ah amtueng hanah nihcae hoi nawnto angzoh toeng.
1Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом; та прийшов і Сатана між ними стати перед Господом.
2Angraeng mah Setan khaeah, naa hoiah maw nang zoh? tiah a naa. Setan mah Angraeng khaeah, Long pum ahnuk ahmaa kam het nakung hoiah kang zoh, tiah a naa.
2І спитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Сатана Господеві й говорить: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.
3To pacoengah Angraeng mah Setan khaeah, Ka tamna Job ho na poek vai maw? Anih baktih kami long nuiah mi doeh om ai; anih loe coek koi om ai, katoeng kami ah oh, Sithaw to zit moe, kasae hmuen sak koeh ai kami ah oh; tidoeh na ai ah anih amrosak hanah kai nang zoek cadoeh, anih loe oepthok kami ah ni oh poe, tiah a naa.
3І рече Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на раба мого Йова? Другого бо такого нема на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб так цурався лихого.
4Setan mah Angraeng khaeah, Ahin hanah ahin, tiah thuih ih lok baktih toengah, kami maeto mah a tawnh ih hmuen to a hinghaih hanah paek boih tih.
4І відказав Сатана й промовив: Шкуру за шкуру, а за свою душу оддасть чоловік усе, що має.
5Toe vaihi na ban to phok ah loe, anih ih ngan hoi ahuh to sui ah, na hmaa roe ah nang hae kasae thui tih, tiah a naa.
5Просьтягни тільки руку твою й торкнись костей його й тїла його, — чи благословити ме він тебе?
6Angraeng mah Setan khaeah, Khenah, anih loe na ban ah oh, toe a hinghaih to pathlung ah, tiah a naa.
6І рече Господь Сатанї: Ну, він у руцї твоїй тільки душу (життє) його пощади.
7To pongah Setan loe Angraeng hmaa hoi tacawt moe, Job to khokpadae hoi lu khoek to ahlut mansak.
7І пійшов Сатана зперед Господа, та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тїмя.
8Job loe tak tahawh haih hanah kakoi long laom to lak moe, maiphu thungah anghnut.
8І взяв він черепок, щоб ним скребтись, та й сїв на попелищі (далеко від господи).
9A zu mah anih khaeah, Katoeng kami ah maw na oh poe han vop? Sithaw to pasoih ah loe dueh khae, tiah a naa.
9І промовила до його жона його: Чи ти ще держати мешся твердо в твоїй праведностї? Занехай Бога й умри.
10Toe anih mah a zu khaeah, Kamthu koek nongpata baktiah lok na paeh; Sithaw khae hoi kahoih hmuen a hak o baktih toengah, kasae hmuen doeh a hak o mak ai maw? tiah a naa. Hae hmuennawk boih a tongh, toe Job loe pahni hoiah mataeng doeh zaehaih sah ai.
10Він же промовив до неї: Ти плещеш таке, як яка безумна. Приймали ми добре од Господа, а лихого б то й не приймати? У всьому тому не провинив Йов устами своїми.
11Job nuiah kaom kasae hmuennawk kawng to ampui thumtonawk mah thaih o; Teman acaeng Eliphaz, Shuh acaeng Bildad hoi Naamath acaeng Zophar cae loe angmacae im hoiah angzoh o; anih to palungset o haih moe, pathloep hanah ani to khaeh o.
11Перечувши три приятелї Йовові про все те нещастє, яке на його впало, пійшли, кожен із свого місця: Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський й Зофар Наамський, й зійшлись, щоб пійти разом посумувати з ним і розважити його.
12Nihcae mah kangthla hoiah khet o naah, Job to maat o ai boeh; nihcae loe tha hoiah qah o; angmacae ih kahni to asih o moe, angmacae lu nuiah krak hanah maiphu to van ah a haeh o.
12Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.
13To tiah nihcae mah Job to long ah ni sarihto hoi qum sarihto thung anghnut o haih, anih patangkhanghaih loe nat pae hmoek pongah, mi mah doeh anih to lok tapring o ai.
13І седїли вони такенькі біля його на землї сїм день і сїм ночей, й нї один не говорив до його й слова, бачили бо, що біль його був надто великий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.