Job 30
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Toe vaihi loe kai pongah saning kanawk kaminawk mah ang pahnui o thuih, nihcae ampanawk loe ka panuet moe, tuutoep uinawk hoi nawnto suek han mataeng doeh ka koeh ai.
1Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
2Ue, nihcae ban thacakhaih loe kai han tidoeh avanghaih om ai, nihcae thacakhaih loe anghmat boih boeh.
2Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
3Nihcae loe zok amthlam o pongah, minawk hoi angkom o ai; kami om ai angqai krang praezaek ah ni amhet o.
3Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
4Kapring thungah phrohnawk to a aah o moe, caak hanah imphok kung tangzun to takaeh o.
4Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
5Nihcae loe kaminawk ohhaih ahmuen hoiah haek o moe, (kamqu hangh thuih baktih hangh o thuih;)
5Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
6tahawt thung ih cathaeng khaw thungah oh o moe, longkhaw thung hoi lungsong khaw thungah a oh o.
6Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
7Kapring thungah hrang baktiah hangh o moe, soekhring thungah nawnto amkhueng o.
7Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
8Nihcae loe kamthu caa ah oh o, ue, khosak kasae kaminawk ih caa ah oh o moe, prae thung hoi haek ih kaminawk ah oh o.
8Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
9Vaihi loe nihcae mah laa ang sak o thuih; ue, nihcae mah kasae thuih ih kami ah ka oh boeh.
9У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
10Nihcae mah ang panuet o moe, kangthla ah ang oh o taak; ka mikhmai tamtui hoi pathoih hanah tongaah o ai.
10Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
11Sithaw mah kalii hoiah ang kah moe, ang pacaekthlaek pongah, ka hmaa ah angsumhaih tawn o ai boeh.
11Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
12Ka bantang bangah thendoengnawk angthawk o moe, ka khok hae ang cawh o; kai amrohaih loklam to a sak o.
12З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
13Ka loklam to phraek o moe, kai amtimh hanah azom o; nihcae bomhkung mi doeh om ai.
13Зрили стежку мою, все зʼуміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
14Nihcae loe kalen pui akhaw thungah kakun tui baktiah, kai amrosak hanah tha hoi kai khaeah ang cawnh o.
14Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
15Zitthok hmuennawk to ka nuiah phak moe, takhi song baktiah ka hinghaih hnukah patom o; ka tawnh ih hmuenmae loe tamai baktiah anghmat boeh.
15Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
16Vaihi ka palungthin koih boeh moe, patangkhanghaih aninawk mah ang naeh boeh.
16А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
17Aqum mah ka huh hae thunh moe, thaqui kana ka pauep thai ai boeh.
17Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
18Ka nathaih nung parai pongah, kaimah ih khubuen mah zaeng ih baktih toengah, ang zaeng caeng.
18Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
19Anih mah tangnong thungah ang nuih, kai loe maiphu hoi tavai baktiah ni ka oh sut boeh.
19Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
20Ka Angraeng Nang khaeah ka qah, toe nang pathim ai; kang doet tahang, toe tiah doeh nang sah ai.
20Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
21Ka nuiah tahmenhaih na tawn ai; thacakhaih na ban hoiah nang pacaekthlaek.
21Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
22Kai hae nang toengh tahang moe, takhi to nang thuengsak pongah, ka takpum hae nam rosak ving boeh.
22Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
23Kahing kaminawk boih hanah na sak pae ih im hoi duekhaih thungah, nang caeh haih tih, tiah ka panoek.
23О, я знаю, що ти примчиш мене ʼд смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
24Sithaw mah amrohaih phaksak hanah ban phok naah, nihcae mah tahmenhaih hni o langla cadoeh, atho om ai boeh.
24Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
25Raihaih tongh kami to ka qah haih ai maw? Amtang kami palung ka sae haih ai maw?
25А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
26Kahoih hmuen ka zing naah, kasae hmuen to angzoh; aanghaih ka zing naah, vinghaih to angzoh.
26А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
27Kai ih pathin loe bet moe, anghakhaih om ai; patangkhanghaih aninawk loe kai tongh hanah angzoh o.
27Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
28Niduem naah palungsethaih hoiah ka oh; kaminawk amkhuenghaih ahmuen ah kang doet moe, ka hang.
28Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
29Kai loe pahui puinawk ih nawkamya ah ka oh moe, bukbuhnawk ih ampui ah ka oh.
29Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
30Ka nganhin loe amnum moe, ka huhnawk doeh kabae thuih pa ai boeh.
30Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.
31Kai ih katoeng loe palungsethaih ah angcoeng boeh, kai ih tamoi doeh qahhaih lok ah ni angcoeng ving boeh.
31І цитра моя голосить, і сопілка ридає.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.