约伯记 30
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1但如今，比我年少的人戏笑我； 其人之父我曾藐视， 不肯安在看守我羊群的狗中。
1Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
2他们壮年的气力既已衰败， 其手之力与我何益呢？
2Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
3他们因穷乏饥饿，身体枯瘦， 在荒废凄凉的幽暗中啃干燥之地，
3Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
4在草丛之中采咸草， 罗腾的根为他们的食物。
4Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
5他们从人中被赶出； 人追喊他们如贼一般，
5Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
6以致他们住在荒谷之间， 在地洞和岩穴中；
6Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
7在草丛中叫唤， 在荆棘下聚集。
7Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
8这都是愚顽下贱人的儿女； 他们被鞭打，赶出境外。
8Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
9现在这些人以我为歌曲， 以我为笑谈。
9У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
10他们厌恶我，躲在旁边站着， 不住地吐唾沫在我脸上。
10Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
11松开他们的绳索苦待我， 在我面前脱去辔头。
11Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
12这等下流人在我右边起来， 推开我的脚，筑成战路来攻击我。
12З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
13这些无人帮助的， 毁坏我的道，加增我的灾。
13Зрили стежку мою, все зʼуміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
14他们来如同闯进大破口， 在毁坏之间滚 在我身上 。
14Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
15惊恐临到我， 驱逐我的尊荣如风； 我的福禄如云过去。
15Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
16现在我心极其悲伤； 困苦的日子将我抓住。
16А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
17夜间，我里面的骨头刺我， 疼痛 不止，好像啃我。
17Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
18因 神 的大力，我的外衣污秽不堪， 又如里衣的领子将我缠住。
18Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
19神把我扔在淤泥中， 我就像尘土和炉灰一般。
19Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
20主啊 ，我呼求你，你不应允我； 我站起来，你就定睛看我。
20Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
21你向我变心，待我残忍， 又用大能追逼我，
21Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
22把我提在风中，使我驾风而行， 又使我消灭在烈风中。
22Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
23我知道要使我临到死地， 到那为众生所定的阴宅。
23О, я знаю, що ти примчиш мене ʼд смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
24然而，人仆倒岂不伸手？ 遇灾难岂不求救呢？
24Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
25人遭难，我岂不为他哭泣呢？ 人穷乏，我岂不为他忧愁呢？
25А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
26我仰望得好处，灾祸就到了； 我等待光明，黑暗便来了。
26А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
27我心里烦扰不安， 困苦的日子临到我身。
27Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
28我没有日光就哀哭行去 ； 我在会中站着求救。
28Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
29我与野狗为弟兄， 与鸵鸟为同伴。
29Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
30我的皮肤黑 而脱落 ； 我的骨头因热烧焦。
30Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.
31所以，我的琴音 变 为悲音； 我的箫声 变 为哭声。
31І цитра моя голосить, і сопілка ридає.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.