约伯记 9
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1约伯 回答说：
1І відповів Йов і сказав:
2我真知道是这样； 但人在 神面前怎能成为义呢？
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
3若愿意与他争辩， 千中之一也不能回答。
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
4他心里有智慧，且大有能力。 谁向 神刚硬而得亨通呢？
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
5他发怒，把山翻倒挪移， 山并不知觉。
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
6他使地震动，离其本位， 地的柱子就摇撼。
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
7他吩咐日头不出来，就不出来， 又封闭众星。
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
8他独自铺张苍天， 步行在海浪之上。
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
9他造北斗、参星、昴星， 并南方的密宫；
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
10他行大事，不可测度， 行奇事，不可胜数。
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
11他从我旁边经过，我却不看见； 他在我面前行走，我倒不知觉。
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
12他夺取，谁能阻挡？ 谁敢问他：你做什么？
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
13神必不收回他的怒气； 扶助 拉哈伯 的，屈身在他以下。
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14既是这样，我怎敢回答他， 怎敢选择言语与他 辩论呢 ？
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15我虽有义，也不回答他， 只要向那审判我的恳求。
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16我若呼吁，他应允我； 我仍不信他真听我的声音。
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17他用暴风折断我， 无故地加增我的损伤。
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18我就是喘一口气，他都不容， 倒使我满心苦恼。
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19若论 力量， 他真有 能力！ 若论审判， 他说 谁能将我传来呢？
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20我虽有义，自己的口要定我为有罪； 我虽完全，我口必显我为弯曲。
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21我本完全，不顾自己； 我厌恶我的性命。
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22善恶无分 ，都是一样； 所以我说，完全人和恶人，他都灭绝。
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23若忽然遭杀害之祸， 他必戏笑无辜的人遇难。
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24世界交在恶人手中； 蒙蔽世界审判官的脸， 若不是他，是谁呢？
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25我的日子比跑信的更快， 急速过去，不见福乐。
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
26我的日子过去如快船， 如急落抓食的鹰。
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27我若说：我要忘记我的哀情， 除去我的 愁容 ，心中畅快；
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28我因愁苦而惧怕， 知道你必不以我为无辜。
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29我必被你定为有罪， 我何必徒然劳苦呢？
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30我若用雪水洗身， 用硷洁净我的手，
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31你还要扔我在坑里， 我的衣服都憎恶我。
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32他本不像我是人，使我可以回答他， 又使我们可以同听审判。
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33我们中间没有听讼的人 可以向我们两造按手。
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34愿他把杖离开我， 不使惊惶威吓我。
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
35我就说话，也不惧怕他， 现在我却不是那样。
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.