Giobbe 9
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1E GIOBBE rispose e disse:
1І відповів Йов і сказав:
2Veramente io so ch' egli è così; E come si giustificherebbe l'uomo appo Iddio?
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
3Se Iddio vuol litigar con lui, Egli non gli potrà rispondere d'infra mille articoli ad un solo.
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
4Egli è savio di cuore, e potente di forza; Chi si è mai indurato contro a lui, ed è prosperato?
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
5Contro a lui , che spianta i monti, Senza che si possa sapere come egli li abbia rivolti sottosopra nella sua ira;
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
6Che crolla la terra, e la smuove dal luogo suo; E da cui le colonne di essa sono scosse;
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
7Che parla al sole, ed esso non si leva; Che tiene suggellate le stelle;
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
8Che distende tutto solo i cieli, E calca le sommità del mare;
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
9Che ha fatto i segni del Carro, dell'Orione, delle Gallinelle, E quelli che sono in fondo all'Austro;
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
10Che fa cose tanto grandi, che non si possono investigare; E tante cose maravigliose che non si possono annoverare.
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
11Ecco, egli passerà davanti a me, ed io nol vedrò; Ripasserà, ed io non lo scorgerò.
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
12Ecco, egli rapirà, e chi gli farà far restituzione? Chi gli dirà: Che fai?
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
13Iddio non raffrena l'ira sua; Sotto lui sono atterrati i bravi campioni.
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
14Quanto meno gli risponderei io, Ed userei parole scelte contro a lui?
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
15Io, che quantunque fossi giusto, non risponderei, Anzi chiederei grazia al mio Giudice.
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
16Se io grido, ed egli mi risponde, Pur non potrò credere ch'egli abbia ascoltata la mia voce;
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
17Conciossiachè egli mi abbia conquiso con un turbo, E mi abbia date di molte battiture senza cagione.
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
18Egli non mi permette pur di respirare; Perciocchè egli mi sazia di amaritudini.
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
19Se si tratta di forza, ecco, egli è potente; Se di giudicio, chi mi citerà?
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
20Benchè io sia giusto, la mia bocca mi condannerà; Quantunque io sia intiero, ella mi dichiarerà perverso.
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
21Benchè io sia intiero, io non riconoscerò me stesso; Io avrò a sdegno la vita mia.
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
22Egli è tutt'uno; perciò ho detto: Egli distrugge ugualmente l' uomo intiero e l'empio.
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
23Se è un flagello, egli uccide in un momento; Ma egli si beffa della prova degl'innocenti.
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
24La terra è data in mano all'empio, Il qual copre la faccia de' giudici di essa. Ora, se Iddio non fa questo , chi è egli dunque?
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
25Ma i miei giorni sono stati più leggieri che un corriero; Son fuggiti via, non hanno goduto il bene;
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
26Son trascorsi come saette, Come un'aquila che vola frettolosa al pasto.
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
27Se io dico: Io dimenticherò il mio lamento, Io lascerò il mio cruccio, e mi rinforzerò;
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28Io sono spaventato di tutti i miei tormenti, Io so che tu non mi reputerai innocente.
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29Io sarò reo; Perchè adunque mi affaticherei in vano?
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30Quando io mi fossi lavato con acque di neve, E nettatomi le mani col sapone;
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31Allora pure tu mi tufferesti in una fossa, E i miei vestimenti mi avrebbero in abbominio.
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
32Perciocchè egli non è un uomo, come son io, perchè io gli risponda, E perchè noi veniamo insieme a giudicio.
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
33Ei non v'è niuno che possa dar sentenza fra noi, Che possa metter la mano sopra amendue noi.
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
34Ma rimuova egli pur la sua verga d'addosso a me, E non mi conturbi il suo spavento.
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
35Allora io parlerò, e non avrò paura di lui; Perciocchè in questo stato io non sono in me stesso.
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.