Giobbe 4
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ED Elifaz Temanita rispose, e disse:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Se noi imprendiamo a parlarti, ti sarà egli molesto? Ma pur chi potrebbe rattener le parole?
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3Ecco, tu correggevi molti, E rinforzavi le mani rimesse.
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4I tuoi ragionamenti ridirizzavano quelli che vacillavano, E tu raffermavi le ginocchia che piegavano.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5Ma ora che il male ti è avvenuto, tu te ne affanni; Ora ch'è giunto fino a te, tu ne sei smarrito.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6La tua pietà non è ella stata la tua speranza, E l'integrità delle tue vie la tua aspettazione?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7Deh! rammemorati, quale innocente perì mai, Ed ove furono gli uomini diritti mai distrutti?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8Siccome io ho veduto che quelli che arano l'iniquità, E seminano la perversità, la mietono.
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9Essi periscono per l'alito di Dio, E son consumati dal soffiar delle sue nari.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10Il ruggito del leone, e il grido del fier leone son ribattuti ; E i denti de' leoncelli sono stritolati.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11Il vecchio leone perisce per mancamento di preda, E i figli della leonessa son dissipati.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12Or mi è stata di nascosto significata una parola, E l'orecchio mio ne ha ritenuto un poco.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13Fra le immaginazioni delle visioni notturne, Quando il più profondo sonno cade sopra gli uomini,
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14Mi è venuto uno spavento ed un tremito, Che ha spaventate tutte quante le mie ossa.
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15Ed uno spirito è passato davanti a me, Che mi ha fatto arricciare i peli della mia carne;
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16Egli si è fermato, ed io non ho riconosciuto il suo aspetto; Una sembianza è stata davanti agli occhi miei, Ed io ho udita una voce sommessa che diceva:
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17L'uomo sarebbe egli giustificato da Dio? L'uomo sarebbe egli giudicato puro dal suo fattore?
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18Ecco, egli non si fida ne' suoi servitori, E scorge della temerità ne' suoi Angeli.
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19Quanto più in coloro che abitano in case di fango, Il cui fondamento è nella polvere, E che son ridotti in polvere, esposti a' vermi?
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20Dalla mattina alla sera sono stritolati, E periscono in perpetuo, senza che alcuno vi ponga mente.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21L'eccellenza ch'era in loro non si diparte ella? Muoiono, ma non con sapienza.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.