Job 4
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Eliphaz the Temanite answered,
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2“If someone ventures to talk with you, will you be grieved? But who can withhold himself from speaking?
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3Behold, you have instructed many, you have strengthened the weak hands.
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4Your words have supported him who was falling, you have made the feeble knees firm.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5But now it has come to you, and you faint. It touches you, and you are troubled.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6Isn’t your piety your confidence? Isn’t the integrity of your ways your hope?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7“Remember, now, who ever perished, being innocent? Or where were the upright cut off?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8According to what I have seen, those who plow iniquity and sow trouble, reap the same.
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9By the breath of God they perish. By the blast of his anger are they consumed.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10The roaring of the lion, and the voice of the fierce lion, the teeth of the young lions, are broken.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11The old lion perishes for lack of prey. The cubs of the lioness are scattered abroad.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12“Now a thing was secretly brought to me. My ear received a whisper of it.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13In thoughts from the visions of the night, when deep sleep falls on men,
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14fear came on me, and trembling, which made all my bones shake.
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15Then a spirit passed before my face. The hair of my flesh stood up.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16It stood still, but I couldn’t discern its appearance. A form was before my eyes. Silence, then I heard a voice, saying,
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17‘Shall mortal man be more just than God? Shall a man be more pure than his Maker?
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18Behold, he puts no trust in his servants. He charges his angels with error.
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19How much more those who dwell in houses of clay, whose foundation is in the dust, who are crushed before the moth!
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20Between morning and evening they are destroyed. They perish forever without any regarding it.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21Isn’t their tent cord plucked up within them? They die, and that without wisdom.’
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.