Job 4
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Eliphaz the Temanite replied:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2“If one ventures a word with you, will you be wearied? Yet who can keep from speaking?
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
3Surely you have instructed many, and have strengthened their feeble hands.
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
4Your words have steadied those who stumbled; you have braced the knees that were buckling.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
5But now trouble has come upon you, and you are weary. It strikes you, and you are dismayed.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
6Is your reverence not your confidence, and the uprightness of your ways your hope?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
7Consider now, I plead: Who, being innocent, has ever perished? Or where have the upright been destroyed?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
8As I have observed, those who plow iniquity and those who sow trouble reap the same.
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
9By the breath of God they perish, and by the blast of His anger they are consumed.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
10The lion may roar, and the fierce lion may growl, yet the teeth of the young lions are broken.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
11The old lion perishes for lack of prey, and the cubs of the lioness are scattered.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
12Now a word came to me secretly; my ears caught a whisper of it.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
13In disquieting visions in the night, when deep sleep falls on men,
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
14fear and trembling came over me and made all my bones shudder.
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
15Then a spirit glided past my face, and the hair on my body bristled.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16It stood still, but I could not discern its appearance; a form loomed before my eyes, and I heard a whispering voice:
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
17‘Can a mortal be more righteous than God, or a man more pure than his Maker?
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18If God puts no trust in His servants, and He charges His angels with error,
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19how much more those who dwell in houses of clay, whose foundations are in the dust, who can be crushed like a moth!
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20They are smashed to pieces from dawn to dusk; unnoticed, they perish forever.
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
21Are not their tent cords pulled up, so that they die without wisdom?’
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.