Job 32
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1So these three men stopped answering Job, because he was righteous in his own eyes.
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2This kindled the anger of Elihu son of Barachel the Buzite, of the family of Ram. He burned with anger against Job for justifying himself rather than God,
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3and he burned with anger against Job’s three friends because they had failed to refute Job, and yet had condemned him.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4Now Elihu had waited to speak to Job because the others were older than he.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5But when he saw that the three men had no further reply, his anger was kindled.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6So Elihu son of Barachel the Buzite declared: “I am young in years, while you are old; that is why I was timid and afraid to tell you what I know.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7I thought that age should speak, and many years should teach wisdom.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8But there is a spirit in a man, the breath of the Almighty, that gives him understanding.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9It is not only the old who are wise, or the elderly who understand justice.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10Therefore I say, ‘Listen to me; I too will declare what I know.’
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11Indeed, I waited while you spoke; I listened to your reasoning; as you searched for words,
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12I paid you full attention. But no one proved Job wrong; not one of you rebutted his arguments.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13So do not claim, ‘We have found wisdom; let God, not man, refute him.’
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14But Job has not directed his words against me, and I will not answer him with your arguments.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15Job’s friends are dismayed, with no more to say; words have escaped them.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16Must I wait, now that they are silent, now that they stand and no longer reply?
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17I too will answer; yes, I will declare what I know.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18For I am full of words, and my spirit within me compels me.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19Behold, my belly is like unvented wine; it is about to burst like a new wineskin.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20I must speak and find relief; I must open my lips and respond.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21I will be partial to no one, nor will I flatter any man.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22For I do not know how to flatter, or my Maker would remove me in an instant.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.