Job 32
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1So these three men ceased to answer Job, because he seemed just to himself.
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
2And Eliu the son of Barachel the Buzite, of the kindred of Ram, was angry and was moved to indignation: now he was angry against Job, because he said he was just before God.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
3And he was angry with his friends because they had not found a reasonable answer, but only had condemned Job.
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
4So Eliu waited while Job was speaking, because they were his elders that were speaking.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
5But when he saw that the three were not able to answer, he was exceedingly angry.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
6Then Eliu the son of Barachel the Buzite answered and said: I am younger in days, and you are more ancient; therefore hanging down my head, I was afraid to shew you my opinion.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
7For I hoped that greater age would speak, and that a multitude of years would teach wisdom.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8But, as I see, there is a spirit in men, and the inspiration of the Almighty giveth understanding.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9They that are aged are not the wise men, neither do the ancients understand judgment.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10Therefore I will speak: Hearken to me, I also will shew you my wisdom.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11For I have waited for your words, I have given ear to your wisdom, as long as you were disputing in words.
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12And as long as I thought you said some thing, I considered: but, as I see, there is none of you that can convince Job, and answer his words.
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13Lest you should say: We have found wisdom, God hath cast him down, not man.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
14He hath spoken nothing to me, and I will not answer him according to your words.
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
15They were afraid, and answered no more, and they left off speaking.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
16Therefore because I have waited, and they have not spoken: they stood, and answered no more:
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
17I also will answer my part, and will shew my knowledge.
17То я відкажу й виявлю мою думку.
18For I am full of matter to speak of, and the spirit of my bowels straiteneth me.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19Behold, my belly is as new wine which wanteth vent, which bursteth the new vessels.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20I will speak and take breath a little: I will open my lips, and will answer.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21I will not accept the person of man, and I will not level God with man.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
22For I know not how long I shall continue, and whether after a while my Maker may take me away.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.