Job 31
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I made a covenant with my eyes, that I would not so much as think upon a virgin.
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
2For what part should God from above have in me, and what inheritance the Almighty from on high?
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
3Is not destruction to the wicked, and aversion to them that work iniquity?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
4Doth not he consider my ways, and number all my steps?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
5If I have walked in vanity, and my foot hath made haste to deceit:
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
6Let him weigh me in a just balance, and let God know my simplicity.
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
7If my step hath turned out of the way, and if my heart hath followed my eyes, and if a spot hath cleaved to my hands:
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
8Then let me sow and let another eat: and let my offspring be rooted out.
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
9If my heart hath been deceived upon a woman, and if I have laid wait at my friend’s door:
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
10Let my wife be the harlot of another, and let other men lie with her.
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
11For this is a heinous crime, and a most grievous iniquity.
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
12It is a fire that devoureth even to destruction, and rooteth up all things that spring.
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
13If I have despised to abide judgment with my manservant, or my maidservant, when they had any controversy against me:
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
14For what shall I do when God shall rise to judge? and when he shall examine, what shall I answer him?
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
15Did not he that made me in the womb make him also: and did not one and the same form me in the womb?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
16If I have denied to the poor what they desired, and have made the eyes of the widow wait:
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
17If I have eaten my morsel alone, and the fatherless hath not eaten thereof:
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
18(For from my infancy mercy grew up with me: and it came out with me from my mother’s womb:)
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
19If I have despised him that was perishing for want of clothing, and the poor man that had no covering:
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
20If his sides have not blessed me, and if he were not warmed with the fleece of my sheep:
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
21If I have lifted up my hand against the fatherless, even when I saw myself superior in the gate:
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
22Let my shoulder fall from its joint, and let my arm with its bones be broken.
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
23For I have always feared God as waves swelling over me, and his weight I was not able to bear.
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
24If I have thought gold my strength, and have said to fine gold: My confidence:
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
25If I have rejoiced over my great riches, and because my hand had gotten much.
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
26If I beheld the sun when it shined, and the moon going in brightness:
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
27And my heart in secret hath rejoiced, and I have kissed my hand with my mouth:
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
28Which is a very great iniquity, and a denial against the most high God.
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
29If I have been glad at the downfall of him that hated me, and have rejoiced that evil had found him.
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
30For I have not given my mouth to sin, by wishing a curse to his soul.
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
31If the men of my tabernacle have not said: Who will give us of his flesh that we may be filled?
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
32The stranger did not stay without, my door was open to the traveller.
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
33If as a man I have hid my sin, and have concealed my iniquity in my bosom.
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
34If I have been afraid at a very great multitude, and the contempt of kinsmen hath terrified me: and I have not rather held my peace, and not gone out of the door.
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
35Who would grant me a hearer, that the Almighty may hear my desire; and that he himself that judgeth would write a book,
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
36That I may carry it on my shoulder, and put it about me as a crown?
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
37At every step of mine I would pronounce it, and offer it as to a prince.
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
38If my land cry against me, and with it the furrows thereof mourn:
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
39If I have eaten the fruits thereof without money, and have afflicted the soul of the tillers thereof:
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
40Let thistles grow up to me instead of wheat, and thorns instead of barley.
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.