אִיּוֹב

New Testament

מתיוסנט מארקהבְּשׂוֹרָה הַקְּדוֹשָׁה עַל־פִּי לוּקָסג'וןמַעֲשֵׂי הַשְּׁלִיחִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָרוֹמִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָרִאשׁוֹנָה אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָשֵּׁנִית אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַגָּלָטִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָאֶפְסִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַפִּילִפִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַקּוֹלַסִּים1 סלוניס2 סלוניס1 טימותי2 טימותיאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־טִיטוֹסאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־פִּילֵימוֹןאִגֶּרֶת אֶל־הָעִבְרִיםאִגֶּרֶת יַעֲקֹבהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשְּׁלִישִׁית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַאִגֶּרֶת יְהוּדָהחזוֹן יוֹחָנָן
Chapter 31
Modern Hebrew Bible
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

אִיּוֹב 31

Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ברית כרתי לעיני ומה אתבונן על בתולה׃
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
2ומה חלק אלוה ממעל ונחלת שדי ממרמים׃
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
3הלא איד לעול ונכר לפעלי און׃
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
4הלא הוא יראה דרכי וכל צעדי יספור׃
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
5אם הלכתי עם שוא ותחש על מרמה רגלי׃
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
6ישקלני במאזני צדק וידע אלוה תמתי׃
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
7אם תטה אשרי מני הדרך ואחר עיני הלך לבי ובכפי דבק מאום׃
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
8אזרעה ואחר יאכל וצאצאי ישרשו׃
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
9אם נפתה לבי על אשה ועל פתח רעי ארבתי׃
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
10תטחן לאחר אשתי ועליה יכרעון אחרין׃
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
11כי הוא זמה והיא עון פלילים׃
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
12כי אש היא עד אבדון תאכל ובכל תבואתי תשרש׃
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
13אם אמאס משפט עבדי ואמתי ברבם עמדי׃
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
14ומה אעשה כי יקום אל וכי יפקד מה אשיבנו׃
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
15הלא בבטן עשני עשהו ויכננו ברחם אחד׃
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
16אם אמנע מחפץ דלים ועיני אלמנה אכלה׃
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
17ואכל פתי לבדי ולא אכל יתום ממנה׃
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
18כי מנעורי גדלני כאב ומבטן אמי אנחנה׃
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
19אם אראה אובד מבלי לבוש ואין כסות לאביון׃
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
20אם לא ברכוני חלצו ומגז כבשי יתחמם׃
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
21אם הניפותי על יתום ידי כי אראה בשער עזרתי׃
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
22כתפי משכמה תפול ואזרעי מקנה תשבר׃
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
23כי פחד אלי איד אל ומשאתו לא אוכל׃
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
24אם שמתי זהב כסלי ולכתם אמרתי מבטחי׃
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
25אם אשמח כי רב חילי וכי כביר מצאה ידי׃
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
26אם אראה אור כי יהל וירח יקר הלך׃
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
27ויפת בסתר לבי ותשק ידי לפי׃
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
28גם הוא עון פלילי כי כחשתי לאל ממעל׃
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
29אם אשמח בפיד משנאי והתעררתי כי מצאו רע׃
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
30ולא נתתי לחטא חכי לשאל באלה נפשו׃
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
31אם לא אמרו מתי אהלי מי יתן מבשרו לא נשבע׃
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
32בחוץ לא ילין גר דלתי לארח אפתח׃
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
33אם כסיתי כאדם פשעי לטמון בחבי עוני׃
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
34כי אערוץ המון רבה ובוז משפחות יחתני ואדם לא אצא פתח׃
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
35מי יתן לי שמע לי הן תוי שדי יענני וספר כתב איש ריבי׃
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
36אם לא על שכמי אשאנו אענדנו עטרות לי׃
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
37מספר צעדי אגידנו כמו נגיד אקרבנו׃
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
38אם עלי אדמתי תזעק ויחד תלמיה יבכיון׃
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
39אם כחה אכלתי בלי כסף ונפש בעליה הפחתי׃
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
40תחת חטה יצא חוח ותחת שערה באשה תמו דברי איוב׃
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.