אִיּוֹב 19
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ויען איוב ויאמר׃
1І відказав Йов і рече:
2עד אנה תוגיון נפשי ותדכאונני במלים׃
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
3זה עשר פעמים תכלימוני לא תבשו תהכרו לי׃
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
4ואף אמנם שגיתי אתי תלין משוגתי׃
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
5אם אמנם עלי תגדילו ותוכיחו עלי חרפתי׃
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
6דעו אפו כי אלוה עותני ומצודו עלי הקיף׃
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
7הן אצעק חמס ולא אענה אשוע ואין משפט׃
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
8ארחי גדר ולא אעבור ועל נתיבותי חשך ישים׃
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
9כבודי מעלי הפשיט ויסר עטרת ראשי׃
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
10יתצני סביב ואלך ויסע כעץ תקותי׃
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
11ויחר עלי אפו ויחשבני לו כצריו׃
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
12יחד יבאו גדודיו ויסלו עלי דרכם ויחנו סביב לאהלי׃
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
13אחי מעלי הרחיק וידעי אך זרו ממני׃
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
14חדלו קרובי ומידעי שכחוני׃
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
15גרי ביתי ואמהתי לזר תחשבני נכרי הייתי בעיניהם׃
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
16לעבדי קראתי ולא יענה במו פי אתחנן לו׃
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
17רוחי זרה לאשתי וחנתי לבני בטני׃
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
18גם עוילים מאסו בי אקומה וידברו בי׃
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
19תעבוני כל מתי סודי וזה אהבתי נהפכו בי׃
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
20בעורי ובבשרי דבקה עצמי ואתמלטה בעור שני׃
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
21חנני חנני אתם רעי כי יד אלוה נגעה בי׃
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
22למה תרדפני כמו אל ומבשרי לא תשבעו׃
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
23מי יתן אפו ויכתבון מלי מי יתן בספר ויחקו׃
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
24בעט ברזל ועפרת לעד בצור יחצבון׃
24Про вічні часи на каменї видовбати!
25ואני ידעתי גאלי חי ואחרון על עפר יקום׃
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
26ואחר עורי נקפו זאת ומבשרי אחזה אלוה׃
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
27אשר אני אחזה לי ועיני ראו ולא זר כלו כליתי בחקי׃
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
28כי תאמרו מה נרדף לו ושרש דבר נמצא בי׃
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
29גורו לכם מפני חרב כי חמה עונות חרב למען תדעון שדין׃
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.