約伯記 19
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1約伯 回答說：
1І відказав Йов і рече:
2你們攪擾我的心， 用言語壓碎我要到幾時呢？
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
3你們這十次羞辱我； 你們苦待我也不以為恥。
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
4果真我有錯， 這錯乃是在我。
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
5你們果然要向我誇大， 以我的羞辱為證指責我，
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
6就該知道是上帝傾覆我， 用網羅圍繞我。
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
7我因委曲呼叫，卻不蒙應允； 我呼求，卻不得公斷。
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
8上帝用籬笆攔住我的道路，使我不得經過； 又使我的路徑黑暗。
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
9他剝去我的榮光， 摘去我頭上的冠冕。
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
10他在四圍攻擊我，我便歸於死亡， 將我的指望如樹拔出來。
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
11他的忿怒向我發作， 以我為敵人。
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
12他的軍旅一齊上來， 修築戰路攻擊我， 在我帳棚的四圍安營。
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
13他把我的弟兄隔在遠處， 使我所認識的全然與我生疏。
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
14我的親戚與我斷絕； 我的密友都忘記我。
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
15在我家寄居的， 和我的使女都以我為外人； 我在他們眼中看為外邦人。
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
16我呼喚僕人， 雖用口求他，他還是不回答。
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
17我口的氣味，我妻子厭惡； 我的懇求，我同胞也憎嫌。
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
18連小孩子也藐視我； 我若起來，他們都嘲笑我。
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
19我的密友都憎惡我； 我平日所愛的人向我翻臉。
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
20我的皮肉緊貼骨頭； 我只剩牙皮逃脫了。
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
21我朋友啊，可憐我！可憐我！ 因為上帝的手攻擊我。
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
22你們為甚麼彷彿上帝逼迫我， 吃我的肉還以為不足呢？
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
23惟願我的言語現在寫上， 都記錄在書上；
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
24用鐵筆鐫刻， 用鉛灌在磐石上，直存到永遠。
24Про вічні часи на каменї видовбати!
25我知道我的救贖主活着， 末了必站立在地上。
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
26我這皮肉滅絕之後， 我必在肉體之外得見上帝。
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
27我自己要見他， 親眼要看他，並不像外人。 我的心腸在我裏面消滅了！
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
28你們若說：我們逼迫他要何等地重呢？ 惹 事的根乃在乎他；
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
29你們就當懼怕刀劍； 因為忿怒 惹動 刀劍的刑罰， 使你們知道有報應。
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.