Job 19
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y RESPONDIÓ Job, y dijo:
1І відказав Йов і рече:
2¿Hasta cuándo angustiaréis mi alma, y me moleréis con palabras?
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
3Ya me habéis vituperado diez veces: ¿no os avergonzáis de descomediros delante de mí?
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
4Sea así que realmente haya yo errado, conmigo se quedará mi yerro.
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
5Mas si vosotros os engrandeciereis contra mí, y adujereis contra mí mi oprobio,
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
6Sabed ahora que Dios me ha trastornado, y traído en derredor su red sobre mí.
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
7He aquí yo clamaré agravio, y no seré oído: daré voces, y no habrá juicio.
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
8Cercó de vallado mi camino, y no pasaré; y sobre mis veredas puso tinieblas.
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
9Hame despojado de mi gloria, y quitado la corona de mi cabeza.
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
10Arruinóme por todos lados, y perezco; y ha hecho pasar mi esperanza como árbol arrancado .
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
11E hizo inflamar contra mí su furor, y contóme para sí entre sus enemigos.
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
12Vinieron sus ejércitos á una, y trillaron sobre mí su camino, y asentaron campo en derredor de mi tienda.
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
13Hizo alejar de mí mis hermanos, y positivamente se extrañaron de mí mis conocidos.
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
14Mis parientes se detuvieron, y mis conocidos se olvidaron de mí.
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
15Los moradores de mi casa y mis criadas me tuvieron por extraño: forastero fuí yo en sus ojos.
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
16Llamé á mi siervo, y no respondió; de mi propia boca le suplicaba.
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
17Mi aliento vino á ser extraño á mi mujer, aunque por los hijos de mis entrañas le rogaba.
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
18Aun los muchachos me menospreciaron: en levantándome, hablaban contra mí.
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
19Todos mis confidentes me aborrecieron; y los que yo amaba, se tornaron contra mí.
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
20Mi cuero y mi carne se pegaron á mis huesos; y he escapado con la piel de mis dientes.
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
21Oh vosotros mis amigos, tened compasión de mí, tened compasión de mí; porque la mano de Dios me ha tocado.
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
22¿Por qué me perseguís como Dios, y no os hartáis de mis carnes?
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
23¡Quién diese ahora que mis palabras fuesen escritas! ¡quién diese que se escribieran en un libro!
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
24¡Que con cincel de hierro y con plomo fuesen en piedra esculpidas para siempre!
24Про вічні часи на каменї видовбати!
25Yo sé que mi Redentor vive, y al fin se levantará sobre el polvo:
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
26Y después de deshecha esta mi piel, aun he de ver en mi carne á Dios;
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
27Al cual yo tengo de ver por mí, y mis ojos lo verán, y no otro, aunque mis riñones se consuman dentro de mí.
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
28Mas debierais decir: ¿Por qué lo perseguimos? ya que la raíz del negocio en mí se halla.
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
29Temed vosotros delante de la espada; porque sobreviene el furor de la espada á causa de las injusticias, para que sepáis que hay un juicio.
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.