Job 23

Reina-Valera 1909

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Y RESPONDIÓ Job, y dijo:

1І озвавсь Йов і рече:

2Hoy también hablaré con amargura; que es más grave mi llaga que mi gemido.

2Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.

3¡Quién me diera el saber dónde hallar á Dios! yo iría hasta su silla.

3О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!

4Ordenaría juicio delante de él, y henchiría mi boca de argumentos.

4Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;

5Yo sabría lo que él me respondería, y entendería lo que me dijese.

5Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.

6¿Pleitearía conmigo con grandeza de fuerza? No: antes él la pondría en mí.

6Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.

7Allí el justo razonaría con él: y escaparía para siempre de mi juez.

7Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.

8He aquí yo iré al oriente, y no lo hallaré ; y al occidente, y no lo percibiré:

8А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.

9Si al norte él obrare, yo no lo veré; al mediodía se esconderá, y no lo veré.

9Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.

10Mas él conoció mi camino: probaráme, y saldré como oro.

10Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.

11Mis pies tomaron su rastro; guardé su camino, y no me aparté.

11Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.

12Del mandamiento de sus labios nunca me separé; guardé las palabras de su boca más que mi comida.

12Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.

13Empero si él se determina en una cosa, ¿quién lo apartará? Su alma deseó, é hizo.

13Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.

14El pues acabará lo que ha determinado de mí: y muchas cosas como estas hay en él.

14Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.

15Por lo cual yo me espanto en su presencia: consideraré, y temerélo.

15Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.

16Dios ha enervado mi corazón, y hame turbado el Omnipotente.

16Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.

17¿Por qué no fuí yo cortado delante de las tinieblas, y cubrió con oscuridad mi rostro?

17О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.