ΙΩΒ 23
Septuagint (Brenton Greek text, with Apocrypha)Original language
Septuagint (Brenton Greek text, with Apocrypha)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ὑπολαβὼν δὲ Ἰὼβ, λέγει,
1І озвавсь Йов і рече:
2Καὶ δὴ οἶδα ὅτι ἐκ χειρός μου ἡ ἔλεγξίς ἐστι, καὶ ἡ χεὶρ αὐτοῦ βαρεῖα γέγονεν ἐπʼ ἐμῷ στεναγμῷ.
2Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.
3Τίς δʼ ἄρα γνοίη, ὅτι εὕροιμι αὐτὸν, καὶ ἔλθοιμι εἰς τέλος;
3О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!
4Εἴποιμι δὲ ἐμαυτοῦ κρίμα, τὸ δὲ στόμα μου ἐμπλήσαι ἐλέγχων.
4Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
5Γνοίην δὲ ἰάματα ἅ μοι ἐρεῖ, αἰσθοίμην δὲ τίνα μοι ἀπαγγελεῖ.
5Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
6Καὶ ἐν πολλῇ ἰσχύϊ ἐπελεύσεταί μοι, εἶτα ἐν ἀπειλῇ μοι οὐ χρήσεται.
6Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.
7Ἀλήθεια γὰρ καὶ ἔλεγχος παρʼ αὐτοῦ, ἐξαγάγοι δὲ εἰς τέλος τὸ κρίμα μου.
7Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.
8Εἰ γὰρ πρῶτος πορεύσομαι, καὶ οὐκ ἔτι εἰμὶ, τὰ δὲ ἐπʼ ἐσχάτοις, τί οἶδα;
8А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.
9Ἀριστερὰ ποιήσαντος αὐτοῦ καὶ οὐ κατέσχον, περιβαλεῖ δεξιὰ καὶ οὐκ ὄψομαι·
9Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
10Οἶδε γὰρ ἤδη ὁδόν μου· διέκρινε δέ με ὥσπερ τὸ χρυσίον.
10Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.
11Ἐξελεύσομαι δὲ ἐν ἐντάλμασιν αὐτοῦ, ὁδοὺς γὰρ αὐτοῦ ἐφύλαξα, καὶ οὐ μὴ ἐκκλίνω ἀπὸ ἐνταλμάτων αὐτοῦ,
11Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.
12καὶ οὐ μὴ παρέλθω, ἐν δὲ κόλπῳ μου ἔκρυψα ῥήματα αὐτοῦ.
12Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.
13Εἰ δὲ καὶ αὐτὸς ἔκρινεν οὕτως, τίς ἐστιν ὁ ἀντειπὼν αὐτῷ; ὁ γὰρ αὐτὸς ἠθέλησε, καὶ ἐποίησε.
13Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.
no verse 14 in this text
14Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.
15Διὰ τοῦτο ἐπʼ αὐτῷ ἐσπούδακα· νουθετούμενος δὲ, ἐφρόντισα αὐτοῦ. Ἐπὶ τούτῳ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ κατασπουδασθῶ· κατανοήσω, καὶ πτοηθήσομαι ἐξ αὐτοῦ.
15Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.
16Κύριος δὲ ἐμαλάκυνε τὴν καρδίαν μου· ὁ δὲ παντοκράτωρ ἐσπούδασέ με.
16Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.
17Οὐ γὰρ ᾔδειν ὅτι ἐπελεύσεταί μοι σκότος, πρὸ προσώπου δέ μου ἐκάλυψε γνόφος.
17О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.