Йов 23

Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Йов а луат кувынтул ши а зис:

1І озвавсь Йов і рече:

2„Ши акум плынӂеря мя есте тот о рэзврэтире. Дар суферинца ымь ынэдуше суспинеле.

2Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.

3О, дакэ аш шти унде сэ-Л гэсеск, дакэ аш путя сэ ажунг пынэ ла скаунул Луй де домние,

3О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!

4мь-аш апэра причина ынаинтя Луй, мь-аш умпле гура ку довезь!

4Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;

5Аш шти че поате сэ рэспундэ, аш ведя че аре сэ-мь спунэ.

5Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.

6Шь-ар ынтребуинца Ел тоатэ путеря ка сэ лупте ымпотрива мя? Ну, чи м-ар аскулта негрешит.

6Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.

7Доар ун ом фэрэ приханэ ар ворби ку Ел, ши аш фи ертат пентру тотдяуна де Жудекэторул меу.

7Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.

8Дар, дакэ мэ дук ла рэсэрит, ну есте аколо; дакэ мэ дук ла апус, ну-Л гэсеск:

8А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.

9дакэ аре трябэ ла мязэноапте, ну-Л пот ведя; дакэ Се аскунде ла мязэзи, ну-Л пот дескопери.

9Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.

10Дар Ел штие че кале ам урмат ши, дакэ м-ар ынчерка, аш еши курат ка аурул.

10Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.

11Пичорул меу с-а цинут де паший Луй; ам цинут каля Луй ши ну м-ам абэтут де ла еа.

11Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.

12Н-ам пэрэсит порунчиле бузелор Луй; мь-ам плекат воя ла кувинтеле гурий Луй.

12Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.

13Дар хотэрыря Луй есте луатэ. Чине И се ва ымпотриви? Че-Й дореште суфлетул, ачея фаче.

13Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.

14Ел Ышь ва ымплини дар плануриле фацэ де мине ши ва май фаче ши мулте алтеле.

14Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.

15Де ачея тремур ынаинтя Луй ши, кынд мэ гындеск ла лукрул ачеста, мэ тем де Ел.

15Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.

16Думнезеу мь-а тэят инима, Чел Атотпутерник м-а умплут де гроазэ.

16Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.

17Кэч ну ынтунерикул дурерий меле мэ нимичеште, нич негура ын каре сунт ынфэшурат.

17О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.