Йов 15
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2„Се каде сэ дя ынцелептул ка рэспунс ынцелепчуне дешартэ? Сау сэ-шь умфле пептул ку вынт де рэсэрит?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3Сэ се апере прин кувинте каре н-ажутэ ла нимик ши прин кувынтэрь каре ну служеск ла нимик?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4Ту нимичешть кяр ши фрика де Думнезеу, нимичешть орьче симцире де евлавие фацэ де Думнезеу.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5Нелеӂюиря та ыць кырмуеште гура ши ымпрумуць ворбиря оаменилор виклень.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Ну еу, чи гура та те осындеште, бузеле тале мэртурисеск ымпотрива та.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Ту ешть омул каре с-а нэскут ынтый? Те-ай нэскут ту ынаинтя дялурилор?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8Ай фост ту ла сфатуриле луй Думнезеу ши ай сорбит дин еле ынцелепчуне пентру тине?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9Че штий ту ши сэ ну штим ши ной? Че куноштинцэ ай ту пе каре сэ н-о авем ши ной?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10Ынтре ной сунт перь албь, бэтрынь, оамень май ынзилиць декыт татэл тэу.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Пуцин лукру сунт мынгыериле луй Думнезеу пентру тине ши кувинтеле каре-ць ворбеск атыт де блынд…?
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12Ынкотро те траӂе инима ши че ынсямнэ ачастэ привире цинтэ а окилор тэй?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13Че, ымпотрива луй Думнезеу ыць ындрепць ту мыния ши-ць ес дин гурэ кувинте ка ачестя?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14Че есте омул, ка сэ фие курат? Ши поате чел нэскут дин фемее сэ фие фэрэ приханэ?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15Дакэ н-аре ынкредере Думнезеу нич ын сфинций Сэй, дакэ нич черуриле ну сунт курате ынаинтя Луй,
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16ку кыт май пуцин фиинца урычоасэ ши стрикатэ – омул, каре бя нелеӂюиря ка апа!
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17Вряу сэ те ынвэц, аскултэ-мэ! Вой историси че ам вэзут,
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18че ау арэтат ынцелепций, че ау дескоперит ей, аузинд де ла пэринций лор,
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19кэрора сингурь ли се дэдусе цара ши принтре каре ничун стрэин ну венисе ынкэ.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20Омул чел рэу ышь дуче ын нелиниште тоате зилеле веций, тоць аний де каре аре парте чел нелеӂюит.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21Ципете де спаймэ рэсунэ ла урекиле луй: Ын мижлокул феричирий луй, пустииторул се ва арунка асупра луй.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22Ел ну траӂе нэдежде сэ скапе де ынтунерик, веде сабия каре-л аменинцэ;
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23аляргэ ынкоаче ши ынколо сэ кауте пыне, штие кэ-л аштяптэ зиуа ынтунерикулуй.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Неказул ши нелиништя ыл ынспэймынтэ ши се арункэ асупра луй ка ун ымпэрат гата де луптэ.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25Кэч а ридикат мына ымпотрива луй Думнезеу, с-а ымпотривит Челуй Атотпутерник
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26ши а авут ындрэзняла сэ се нэпустяскэ асупра Луй ку партя чя май таре а скутурилор луй.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Авя фаца акоперитэ ку грэсиме, коапселе ынкэркате ку осынзэ
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28ши локуя ын четэць нимичите, ын касе пэрэсите, сортите сэ фие дэрымате.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29Ну се ва май ымбогэци, аверя ну-й ва креште ши авуция ну се ва май ынтинде пе пэмынт.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30Ну ва путя еши дин ынтунерик, флакэра ый ва арде млэдицеле, ши Думнезеу ыл ва перде ку суфларя гурий Луй.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31Дакэ се ынкреде ын рэу, се ыншалэ, кэч рэул ый ва фи рэсплата.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32Еа ва вени ынаинте де капэтул зилелор луй, ши рамура луй ну ва май ынверзи.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33Ва фи ка о вицэ деспуятэ де роаделе ей ынкэ верзь, ка ун мэслин але кэруй флорь ау кэзут.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34Кэч каса челуй нелеӂюит ва ажунӂе стярпэ ши кортул омулуй стрикат ыл ва мынка фокул.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35Ел зэмислеште рэул ши наште рэул; ын сынул луй коаче роаде каре-л ыншалэ.”
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.