Йов 7
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Соарта омулуй пе пэмынт есте ка а унуй осташ ши зилеле луй сунт ка але унуй мунчитор ку зиуа.
1Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
2Кум суспинэ робул дупэ умбрэ, кум ышь аштяптэ мунчиторул плата,
2Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
3аша ам еу парте де лунь де дурере, ши партя мя сунт нопць де суферинцэ.
3Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
4Мэ кулк ши зик: ‘Кынд мэ вой скула? Кынд се ва сфырши ноаптя?’ Ши мэ сатур де фрэмынтэрь пынэ ын ревэрсатул зорилор.
4Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
5Трупул ми се акоперэ ку вермь ши ку о коажэ пэмынтоасэ, пеля-мь крапэ ши се десфаче.
5Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
6Зилеле меле збоарэ май юць декыт сувейка цесэторулуй, се дук ши ну май ам ничо нэдежде!
6Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
7Аду-Ць аминте, Думнезеуле, кэ вяца мя есте доар о суфларе! Окий мей ну вор май ведя феричиря.
7Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
8Окюл каре мэ привеште ну мэ ва май приви; окюл Тэу мэ ва кэута ши ну вой май фи.
8Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
9Кум се рисипеште норул ши трече, аша ну се ва май ридика чел че се кобоарэ ын Локуинца морцилор!
9Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
10Ну се ва май ынтоарче ын каса луй ши ну-шь ва май куноаште локул ын каре локуя.
10Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
11Де ачея ну-мь вой цине гура, чи вой ворби ын нелиништя инимий меле, мэ вой тынгуи ын амэрэчуня суфлетулуй меу.
11Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
12Оаре о маре сунт еу сау ун балаур де маре, де-ай пус стражэ ын журул меу?
12Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
13Кынд зик: ‘Патул мэ ва ушура, кулкушул ымь ва алина дурериле’,
13Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
14атунч мэ ынспэймынць прин висе, мэ ынгрозешть прин ведений.
14Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
15Ах, аш вря май бине гытуиря, май бине моартя декыт ачесте оасе!
15Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
16Ле диспрецуеск!… Ну вой трэи ын вечь… Ласэ-мэ, кэч доар о суфларе ми-й вяца!
16Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
17Че есте омул ка сэ-Ць песе атыт де мулт де ел, ка сэ ей сяма ла ел,
17Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
18сэ-л черчетезь ын тоате диминециле ши сэ-л ынчерчь ын тоате клипеле?
18Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
19Кынд вей ынчета одатэ сэ мэ привешть? Кынд ымь вей да рэгаз сэ-мь ынгит скуйпатул?
19Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
20Дакэ ам пэкэтуит, че пот сэ-Ць фак, Пэзиторул оаменилор? Пентру че м-ай пус цинтэ сэӂецилор Тале, де ам ажунс о поварэ кяр пентру мине ынсумь?
20А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
21Пентру че ну-мь ерць пэкатул ши пентру че ну-мь уйць фэрэделеӂя? Кэч вой адорми ын цэрынэ ши, кынд мэ вей кэута, ну вой май фи!”
21Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.