Йов 29
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Йов а луат дин ноу кувынтул ын пилде ши а зис:
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
2„О, кум ну пот сэ фиу ка ын луниле трекуте, ка ын зилеле кынд мэ пэзя Думнезеу,
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
3кынд кандела Луй стрэлучя дясупра капулуй меу ши лумина Луй мэ кэлэузя ын ынтунерик!
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
4Кум ну сунт ка ын зилеле путерий меле, кынд Думнезеу вегя ка ун приетен песте кортул меу,
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
5кынд Чел Атотпутерник ынкэ ера ку мине ши кынд копиий мей стэтяу ын журул меу;
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
6кынд ми се скэлдау паший ын смынтынэ ши стынка вэрса лынгэ мине пырае де унтделемн!
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
7Дакэ ешям сэ мэ дук ла поарта четэций ши дакэ ымь прегэтям ун скаун ын пяцэ,
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
8тинерий се трэӂяу ынапой ла апропиеря мя, бэтрыний се скулау ши стэтяу ын пичоаре.
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
9Май-марий ышь опряу кувынтэриле ши ышь пуняу мына ла гурэ.
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
10Гласул кэпетениилор тэчя ши ли се липя лимба де черул гурий.
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
11Урекя каре мэ аузя мэ нумя феричит, окюл каре мэ ведя мэ лэуда.
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
12Кэч скэпам пе сэракул каре черя ажутор ши пе орфанул липсит де сприжин.
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
13Бинекувынтаря ненорочитулуй веня песте мине, умплям де букурие инима вэдувей.
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
14Мэ ымбрэкам ку дрептатя ши-й служям де ымбрэкэминте, неприхэниря ымь ера манта ши турбан.
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15Орбулуй ый ерам окь ши шкьопулуй, пичор.
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16Челор ненорочиць ле ерам татэ ши черчетам причина челуй некуноскут.
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17Рупям фалка челуй недрепт ши-й смулӂям прада дин динць.
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18Атунч зичям: ‘Ын куйбул меу вой мури, зилеле меле вор фи мулте ка нисипул.
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19Апа ва пэтрунде ын рэдэчиниле меле, роуа ва ста тоатэ ноаптя песте рамуриле меле.
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20Слава мя ва ынверзи неынчетат ши аркул ымь ва ынтинери ын мынэ.’
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
21Оамений мэ аскултау ши аштептау, тэчяу ынаинтя сфатурилор меле.
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
22Дупэ кувынтэриле меле, ничунул ну рэспундя ши кувынтул меу ера пентру тоць о роуэ бинефэкэтоаре.
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
23Мэ аштептау ка пе плоае, кэскау гура ка дупэ плоая де примэварэ.
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
24Кынд ли се ынмуя инима, ле зымбям ши ну путяу изгони сенинэтатя де пе фрунтя мя.
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
25Ымь плэчя сэ мэ дук ла ей ши мэ ашезам ын фрунтя лор; ерам ка ун ымпэрат ын мижлокул уней оштирь, ка ун мынгыетор лынгэ ниште ынтристаць.
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.