โยบ 29
Freedom Bible (Thai)Translation
Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1โยบกล่าวถ้อยคำเชิงอุปมาต่อไปว่า
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
2“ถ้าผมกลับไปเป็นเหมือนเดือนก่อนๆ ได้ก็คงดี เหมือนวันที่พระเจ้าดูแลผม
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
3เมื่อตะเกียงพระองค์ส่องเหนือศีรษะ ผมเดินผ่านความมืดได้ด้วยแสงของพระองค์
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
4เหมือนเมื่อผมอยู่ในวัยรุ่งเรือง เมื่อมิตรภาพของพระเจ้าอยู่ในเต็นท์ผม
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
5เมื่อพระผู้ทรงฤทธิ์ยังอยู่กับผม ลูกๆ อยู่รอบตัว
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
6เมื่อย่างก้าวของผมอาบชุ่มด้วยเนย หินเทลำธารน้ำมันให้ผม
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
7เมื่อผมออกไปที่ประตูเมือง จัดที่นั่งไว้ตามถนน
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
8คนหนุ่มเห็นผมแล้วหลบตัว คนชราลุกขึ้นยืน
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
9เจ้าผู้ครองนครหยุดพูด เอามือปิดปาก
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
10เสียงของขุนนางเงียบลง ลิ้นติดเพดานปาก
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
11หูที่ได้ยินผมอวยพรผม ตาที่เห็นผมยกย่องผม
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
12เพราะผมช่วยคนยากจนที่ร้องขอ ช่วยเด็กกำพร้าพ่อที่ไม่มีใครช่วย
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
13คำอวยพรของคนใกล้พินาศมาถึงผม ผมทำให้ใจหญิงม่ายร้องเพลงด้วยความยินดี
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
14ผมสวมความเที่ยงธรรม มันเป็นเสื้อผ้าของผม ความยุติธรรมเป็นเหมือนเสื้อคลุมและมงกุฎ
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15ผมเป็นตาให้คนตาบอด เป็นเท้าให้คนขาเสีย
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16ผมเป็นพ่อให้คนขัดสน สืบคดีให้คนที่ผมไม่รู้จัก
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17ผมหักขากรรไกรคนไม่เที่ยงธรรม ดึงเหยื่อออกจากฟันเขา
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18ผมคิดว่า ‘จะตายในบ้านของตัวเอง วันเวลาของผมจะมากเหมือนทราย
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19รากผมแผ่ไปถึงน้ำ น้ำค้างอยู่บนกิ่งตลอดคืน
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20เกียรติยศผมยังสดใหม่ คันธนูในมือแข็งแรงขึ้นใหม่’
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
21“ผู้คนฟังผมและรอคอย เงียบเพื่อฟังคำแนะนำ
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
22เมื่อผมพูดจบ พวกเขาไม่พูดต่อ ถ้อยคำผมตกลงบนพวกเขา
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
23พวกเขารอผมเหมือนรอฝน ปากดื่มเหมือนรับฝนฤดูใบไม้ผลิ
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
24ผมยิ้มให้เมื่อพวกเขาขาดความมั่นใจ พวกเขาไม่ปฏิเสธแสงจากใบหน้าผม
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
25ผมเลือกทางให้พวกเขา และนั่งเป็นหัวหน้า อยู่เหมือนกษัตริย์กลางกองทัพ เหมือนคนปลอบผู้โศกเศร้า
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.