ヨブ記 29
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ヨブは再び語り始めて言った。
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
2ああ、私が昔の月日のようであったなら。 神が私を見守っておられた日々のようであったなら。
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
3神のともしびが私の頭の上に輝き、 その光によって私が暗闇の中を歩んでいた時のように。
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
4私が全盛期にあった時のように。 神の親しい交わりが私の天幕にあった時のように。
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
5全能者がまだ私とともにおられ、 私の子どもたちが私の周りにいた時のように。
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
6私の歩みがバターで洗われ、 岩が私のために油の川を注ぎ出した時のように。
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
7私が町の門に出て行き、 広場に自分の座を設けた時には、
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
8若者たちは私を見て身を引き、 年老いた者たちは立ち上がった。
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
9君主たちは話すことを控え、 その口に手を当てた。
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
10貴族たちの声は静まり、 彼らの舌は上あごにへばりついた。
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
11私の言葉を聞いた耳は、私を祝福し、 私を見た目は、私を称賛した。
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
12叫び求める貧しい者や、 助け手のないみなしごを、私は救い出した。
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
13滅びようとしていた者の祝福が私の上に臨み、 私はやもめの心を喜び歌わせた。
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
14私は義をまとい、それは私を覆った。 私の公正さは上着や冠のようであった。
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15私は盲人の目となり、 足の不自由な者の足となった。
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16私は貧しい者の父であった。 私は見知らぬ者の訴えまでも調べた。
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17私は不義な者のあごを砕き、 その歯から獲物を引き抜いた。
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18そこで私は言った。『私は自分の家で死に、 私の日々を砂のように数えるだろう。
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19私の根は水に向かって広がり、 露は夜通し私の枝の上にある。
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20私の誉れは絶えず新しく、 私の弓はこの手の中で力を新たにする』と。
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
21人々は私に耳を傾けて待ち、 私の助言を求めて黙っていた。
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
22私の言葉の後、彼らは再び語ることはなかった。 私の言葉は彼らの上に降り注いだ。
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
23彼らは雨を待つように私を待ち望んだ。 春の雨を飲むように、彼らは口を開いた。
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
24彼らが自信を失っているとき、私は彼らに微笑みかけた。 彼らは私の顔の光を拒まなかった。
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
25私は彼らの進む道を選び、長として座った。 軍勢の中の王のように、 悲しむ者を慰める者のように、彼らの中にいた。
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.