Job 29
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Job prit de nouveau la parole sous forme sentencieuse et dit:
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
2Oh! Que ne puis-je être comme aux mois du passé, Comme aux jours où Dieu me gardait,
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
3Quand sa lampe brillait sur ma tête, Et que sa lumière me guidait dans les ténèbres!
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
4Que ne suis-je comme aux jours de ma vigueur, Où Dieu veillait en ami sur ma tente,
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
5Quand le Tout-Puissant était encore avec moi, Et que mes enfants m’entouraient;
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
6Quand mes pieds se baignaient dans la crème Et que le rocher répandait près de moi des ruisseaux d’huile!
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
7Si je sortais pour aller à la porte de la ville, Et si je me faisais préparer un siège dans la place,
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
8Les jeunes gens se retiraient à mon approche, Les vieillards se levaient et se tenaient debout.
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
9Les princes arrêtaient leurs discours, Et mettaient la main sur leur bouche;
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
10La voix des chefs se taisait, Et leur langue s’attachait à leur palais.
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
11L’oreille qui m’entendait me disait heureux, L’œil qui me voyait me rendait témoignage;
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
12Car je sauvais le pauvre qui implorait du secours, Et l’orphelin qui manquait d’appui.
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
13La bénédiction du malheureux venait sur moi; Je remplissais de joie le cœur de la veuve.
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
14Je me revêtais de la justice et je lui servais de vêtement, J’avais ma droiture pour manteau et pour turban.
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15J’étais l’œil de l’aveugle Et le pied du boiteux.
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16J’étais le père des misérables, J’examinais la cause de l’inconnu;
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17Je brisais la mâchoire de l’injuste, Et j’arrachais de ses dents la proie.
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18Alors je disais: Je mourrai dans mon nid, Mes jours seront abondants comme le sable;
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19L’eau pénétrera dans mes racines, La rosée passera la nuit sur mes branches;
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20Ma gloire reverdira sans cesse, Et mon arc rajeunira dans ma main.
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
21On m’écoutait et l’on restait dans l’attente, On gardait le silence devant mes conseils.
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
22Après mes discours, nul ne répliquait, Et ma parole était pour tous une bienfaisante rosée;
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
23Ils comptaient sur moi comme sur la pluie, Ils ouvraient la bouche comme pour une pluie du printemps.
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
24Je leur souriais quand ils perdaient courage, Et l’on ne pouvait chasser la sérénité de mon front.
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
25J’aimais à aller vers eux, et je m’asseyais à leur tête; J’étais comme un roi au milieu d’une troupe, Comme un consolateur auprès des affligés.
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.