Job 15
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Éliphaz de Théman prit la parole et dit:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Le sage répond-il par un vain savoir? Se gonfle-t-il la poitrine du vent d’orient?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3Est-ce par d’inutiles propos qu’il se défend? Est-ce par des discours qui ne servent à rien?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4Toi, tu détruis même la crainte de Dieu, Tu anéantis tout mouvement de piété devant Dieu.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5Ton iniquité dirige ta bouche, Et tu prends le langage des hommes rusés.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Ce n’est pas moi, c’est ta bouche qui te condamne. Ce sont tes lèvres qui déposent contre toi.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Es-tu né le premier des hommes? As-tu été enfanté avant les collines?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8As-tu reçu les confidences de Dieu? As-tu dérobé la sagesse à ton profit?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9Que sais-tu que nous ne sachions pas? Quelle connaissance as-tu que nous n’ayons pas?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10Il y a parmi nous des cheveux blancs, des vieillards, Plus riches de jours que ton père.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Tiens-tu pour peu de chose les consolations de Dieu, Et les paroles qui doucement se font entendre à toi?…
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12Où ton cœur t’entraîne-t-il, Et que signifie ce roulement de tes yeux?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13Quoi! C’est contre Dieu que tu tournes ta colère Et que ta bouche exhale de pareils discours!
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14Qu’est-ce que l’homme, pour qu’il soit pur? Celui qui est né de la femme peut-il être juste?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15Si Dieu n’a pas confiance en ses saints, Si les cieux ne sont pas purs devant lui,
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16Combien moins l’être abominable et pervers, L’homme qui boit l’iniquité comme l’eau!
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17Je vais te parler, écoute-moi! Je raconterai ce que j’ai vu,
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18Ce que les sages ont fait connaître, Ce qu’ils ont révélé, l’ayant appris de leurs pères.
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19A eux seuls appartenait le pays, Et parmi eux nul étranger n’était encore venu.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20Le méchant passe dans l’angoisse tous les jours de sa vie, Toutes les années qui sont le partage de l’impie.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21La voix de la terreur retentit à ses oreilles; Au sein de la paix, le dévastateur va fondre sur lui;
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22Il n’espère pas échapper aux ténèbres, Il voit l’épée qui le menace;
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23Il court çà et là pour chercher du pain, Il sait que le jour des ténèbres l’attend.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24La détresse et l’angoisse l’épouvantent, Elles l’assaillent comme un roi prêt à combattre;
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25Car il a levé la main contre Dieu, Il a bravé le Tout-Puissant,
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26Il a eu l’audace de courir à lui Sous le dos épais de ses boucliers.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Il avait le visage couvert de graisse, Les flancs chargés d’embonpoint;
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28Et il habite des villes détruites, Des maisons abandonnées, Sur le point de tomber en ruines.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29Il ne s’enrichira plus, sa fortune ne se relèvera pas, Sa prospérité ne s’étendra plus sur la terre.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30Il ne pourra se dérober aux ténèbres, La flamme consumera ses rejetons, Et Dieu le fera périr par le souffle de sa bouche.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31S’il a confiance dans le mal, il se trompe, Car le mal sera sa récompense.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32Elle arrivera avant le terme de ses jours, Et son rameau ne verdira plus.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33Il sera comme une vigne dépouillée de ses fruits encore verts, Comme un olivier dont on a fait tomber les fleurs.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34La maison de l’impie deviendra stérile, Et le feu dévorera la tente de l’homme corrompu.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35Il conçoit le mal et il enfante le mal, Il mûrit dans son sein des fruits qui le trompent.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.