Job 15
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then answered Eliphaz the Temanite, and said:
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2Should a wise man make answer with windy knowledge, and fill his belly with the east wind?
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
3Should he reason with unprofitable talk, or with speeches wherewith he can do no good?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
4Yea, thou doest away with fear, and impairest devotion before God.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
5For thine iniquity teacheth thy mouth, and thou choosest the tongue of the crafty.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
6Thine own mouth condemneth thee, and not I; yea, thine own lips testify against thee.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
7Art thou the first man that was born? Or wast thou brought forth before the hills?
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
8Dost thou hearken in the council of God? And dost thou restrain wisdom to thyself?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
9What knowest thou, that we know not? What understandest thou, which is not in us?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
10With us are both the gray-headed and the very aged men, much older than thy father.
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
11Are the consolations of God too small for thee, and the word that dealeth gently with thee?
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
12Why doth thy heart carry thee away? And why do thine eyes wink?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
13That thou turnest thy spirit against God, and lettest such words go out of thy mouth.
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
14What is man, that he should be clean? And he that is born of a woman, that he should be righteous?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
15Behold, He putteth no trust in His holy ones; yea, the heavens are not clean in His sight.
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
16How much less one that is abominable and impure, man who drinketh iniquity like water!
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
17I will tell thee, hear thou me; and that which I have seen I will declare —
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
18Which wise men have told from their fathers, and have not hid it;
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
19Unto whom alone the land was given, and no stranger passed among them.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
20The wicked man travaileth with pain all his days, even the number of years that are laid up for the oppressor.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
21A sound of terrors is in his ears: in prosperity the destroyer shall come upon him.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
22He believeth not that he shall return out of darkness, and he is waited for of the sword.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
23He wandereth abroad for bread: 'Where is it?' He knoweth that the day of darkness is ready at his hand.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
24Distress and anguish overwhelm him; they prevail against him, as a king ready to the battle.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
25Because he hath stretched out his hand against God, and behaveth himself proudly against the Almighty;
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
26He runneth upon him with a stiff neck, with the thick bosses of his bucklers.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
27Because he hath covered his face with his fatness, and made collops of fat on his loins;
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
28And he hath dwelt in desolate cities, in houses which no man would inhabit, which were ready to become heaps.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
29He shall not be rich, neither shall his substance continue, neither shall their produce bend to the earth.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
30He shall not depart out of darkness; the flame shall dry up his branches, and by the breath of His mouth shall he go away.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
31Let him not trust in vanity, deceiving himself; for vanity shall be his recompense.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32It shall be accomplished before his time, and his branch shall not be leafy.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33He shall shake off his unripe grape as the vine, and shall cast off his flower as the olive.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34For the company of the godless shall be desolate, and fire shall consume the tents of bribery.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35They conceive mischief, and bring forth iniquity, and their belly prepareth deceit.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.